Сергій Соломаха
Міський голова, м. Миргород
Розмову з міським головою Сергієм Соломахою вела Ірина Дудка,
Регіональний координатор Проекту ПРОМІС в Полтавській області
– Зміни до Бюджетного та Податкового кодексу стали першими «ластівками» бюджетної децентралізації. Наскільки значущими виявилися ці зміни для Миргорода?
Перші наслідки фінансової децентралізації Миргород відчув уже в минулому році і дуже приємно, що ці позитивні тенденції продовжуються.
У першому кварталі поточного року виконання міського бюджету склало 129,6 відсотків, що у гривневому еквіваленті означає понадпланове надходження 6 мільйонів 682,4 тисяч гривень. Це стало можливим завдяки збільшенню ставки оподаткування податку на доходи фізичних осіб, скасуванню пільг по платі за землю та введенням у дію коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, збільшенню ставок акцизного податку як у виробників підакцизних товарів, так і в їх реалізаторів.
Дуже серйозно зросли надходження по податку на нерухоме майно. Для прикладу, минулого року за три перші місяці до бюджету міста за цим податком було зібрано 8,5 тисяч гривень, а в цьому році за аналогічний період – 1 мільйон 180,9 тисяч гривень!
Звичайно, разом із більшими надходженнями зростає і відповідальність. Адже децентралізація стосується передачі на місця і ресурсів, і функцій. Певною мірою це компенсується. Так, передача повноважень з державного бюджету до місцевих у частині плати за надання інших адміністративних послуг збільшила в першому кварталі надходження на 56 тисяч гривень.
Не буду більше обтяжувати цифрами, лише зауважу, що місцева влада нарешті стає такою ланкою управління, яка має фінансові ресурси, щоб практично реалізувати свої завдання. Так, ці ресурси поки що не такі, як хотілося б, але грошей не вистачатиме завжди. Інша справа, що місцева влада тепер своїми як діями, так і бездіяльністю безпосередньо значною мірою впливає на наповнення міського бюджету.
Звісно, залишається ще дуже багато невирішених проблем. Це, в першу чергу, питання до законодавців та узгодженої роботи центральних органів виконавчої влади. Але «всьопропальщикам» скажу відверто – не треба маніпулювати думкою людей і шукати приводу для критики. Давайте працювати разом. У нас же спільне бажання бачити свою країну економічно сильною?
– Однак економічна стабільність держави має починатися із економічного благополуччя конкретної людини, сім’ї. Кожному, щоб впевнено дивитися в завтрашній день, в першу чергу потрібно мати роботу. На жаль, Полтавська область знаходиться в числі тих, де проблема із безробіттям та зайнятістю населення є дуже відчутною. Як Миргороду вдається вирішувати ці питання?
Сподіваюся, що ми вже пройшли найскладніші в цьому сенсі моменти. Нині ситуація на ринку праці міста Миргорода покращилась, оскільки підприємства задекларували 830 вакансій, що на 34,3 % більше, ніж у відповідному періоді минулого року, і, відповідно, роботу за сприянням служби зайнятості знайшли 737 осіб, що дало аналогічне збільшення у відсотковому значенні проти минулого року. Близько трьохсот осіб було залучено до громадських та інших робіт тимчасового характеру, майже двісті осіб із числа безробітних охоплено професійним навчанням.
Проблемні питання виникали минулого року з працевлаштуванням переселенців із зони антитерористичної операції та території анексованого Криму. Тут нам значною мірою допомогла налагоджена співпраця з благодійними організаціями, що дало можливість і підтримати, і допомогти таким людям.
Миргород став першим містом в Україні, де було розроблено та реалізовано проект, що знайшов підтримку ПРООН та був визнаний пілотним щодо працевлаштування вимушено переміщених осіб на посади соціальних працівників. Для реалізації вищевказаного проекту проектом було надано безповоротну фінансову допомогу у розмірі 72 тисяч гривень, 25 відсотків склало співфінансування з міського бюджету. Ще один проект, теж підтриманий ПРООН, – створення єдиного центру допомоги вимушено переміщеним особам. Саме переселенці стали кейс-менеджерами, які здійснюють інформаційний супровід переміщених осіб. Для реалізації вищевказаного проекту надано безповоротну фінансову допомогу у розмірі 338 тисяч гривень.
– Допомагати один одному спільно долати проблеми означає не бути байдужим. Нині в Україні набирає популярності ідея партисипативного бюджету, тобто бюджету участі, що теж великою мірою означає небайдужість містян. Чи є у ваших планах намір спробувати такий підхід?
Ми не просто це плануємо, а вже реалізуємо на практиці! Першим проявом партисипативного бюджету стало затвердження у 2016 році програми муніципальної підтримки ініціатив громадян міста Миргорода. Дана програма передбачає проведення заходів, спрямованих на залучення громадськості до процесів формування, реалізації та розвитку різних форм співпраці влади з громадою, вивчення громадської думки. Міським бюджетом в поточному році на фінансування даної програми було виділено кошти в сумі 100 тисяч гривень, що дало можливість громадянам вперше взяти участь у вирішенні місцевих проблем через конкурс проектів та ідей. І, як результат, із вісімнадцяти поданих заявок одинадцять отримали фінансову підтримку з місцевого бюджету.
– Одне із важливих фінансових джерел, які в останні роки з’явилися в Україні, – це проекти міжнародної технічної допомоги. Про один із них, проект ПРООН, ми вже згадували. Які ще проекти вдалося залучити міській владі?
Загалом, Миргород задіяний майже в 20 різних міжнародних проектах. Миргород – друге після Києва місто, якому вдалося залучити два кредити корпорації НЕФКО на потреби бюджетного сектору. За рахунок дешевих кредитних коштів капітально утеплено два дитячих садочки – ДНЗ №12 «Світлячок» та ДНЗ№ 5 «Сонечко» та дві школи – гімназія ім. Т.Г. Шевченка та НВК «Гелікон» на суму 2,6 млн. грн. Впроваджено інфраструктурний проект щодо покращення зовнішнього освітлення міста з оснащенням економічними світильниками.
Впроваджено вперше в історії України широкомасштабний проект «Місцеві альтернативні джерела енергії: Миргород» з переведення газової котельні на альтернативні джерела енергії з відпрацюванням заготовки палива, логістики, зберігання та доставки на котельню, загальною вартістю 2 мільйони доларів США.
Також місто Миргород бере активну участь у багатьох міжнародних проектах, одним з яких є GIZ «Енергоефективність в громадах». В рамках співпраці з цим проектом місто постійно отримує консультаційну допомогу, долучається до навчання та впроваджує проекти із енергозбереження. Спільно з GIZ встановлено сонячні колектори для освітлення пішохідних переходів.
У 2015 році Миргород долучився до проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», метою якого є створення сприятливих умов для активного розвитку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Вартість проекту склала близько 3,5 мільйона грн. У 2016 році проект продовжує свою діяльність, де така ж орієнтовна вартість.
Місто долучилось до швейцарсько-українського проекту DESPRO «Підтримка децентралізації в Україні», метою якого є покращення водопостачання на території міста та зменшення втрат води в мережах. Вартість проекту складає близько 3 мільйонів гривень.
Цікавою виявилася співпраця з Асоціацією велосипедистів Києва над проектом «Розвиток велотранспорту задля добробуту громад» за підтримки Європейської федерації велосипедистів. Перші результати роботи в проекті підтвердили статус Миргорода як найвелосипеднішого міста України. На початку року у тісній співпраці з громадою міста розроблено та сесійно затверджено Концепцію розвитку велосипедного руху та облаштування велосипедної інфраструктури в м. Миргород до 2020 року.
З цього року наше місто працює ще з одним надзвичайно цікавим проектом – Проектом «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), який реалізується за кошти канадського уряду і буде наступні 5 років спрямований на вирішення низки ключових для міста питань. Це – написання стратегії розвитку міста та її реалізація, допомога малому і середньому бізнесу, сприяння більшій відкритості влади та кращому діалогу влади-бізнесу-громадськості. Вирізняє даний проект з поміж інших його спрямованість одразу на кілька надважливих для міста сфер, продумане поєднання теоретичної та практичної частини, залучення до роботи із місцевою владою, депутатським корпусом, жителями міста експертів як українських, так і канадських та польських. А ще, думаю, оскільки Проект працює в 16 містах з чотирьох областей України, то буде нагода постійного обміну кращими практиками та надбаннями у галузі сучасного управління міськими територіями.
– Що б Ви поставили на перше місце по освоєнню тих ресурсів, які вже отримує місто в результаті бюджетної децентралізації?
В першу чергу ці ресурси будуть спрямовані на фінансування видатків, пов’язаних із додатковим навантаженням на місцевий бюджет, а саме: професійно-технічне училище, дефіцит освітньої субвенції, різниця в тарифах, пільгове перевезення, а також видатків, важливих для життєдіяльності територіальної громади міста у сфері житлово-комунального господарства, благоустрою, ремонту та будівництва доріг, соціального забезпечення, дошкільної та позашкільної освіти, місцевого економічного розвитку.
Нині розпочалось втілення важливого інфраструктурного проекту, який покликаний реконструювати застарілий мостовий перехід у центральній частині міста. Проект фінансується з Державного фонду регіонального розвитку. Його загальна вартість – 19 мільйонів гривень.
Як бачите, на порядку денному міської влади, депутатів, які абсолютно чітко зорієнтовані на конструктив, багато питань, типових для нашого часу і наших міст. Але, при всій схожості, Миргород має свої особливості, які дозволяють йому бути унікальним, справжньою візитівкою і Полтавщини, й України. Тому я вбачаю головним завдання не втратити ті шанси, які маємо, а зуміти максимально їх використати на благо миргородців.