Social_enteprenourship_22-26may2017-(2)Social_enteprenourship_22-26may2017-(1)Social_enteprenourship_22-26may2017-(6)Social_enteprenourship_22-26may2017-(10)Social_enteprenourship_22-26may2017-(12)Social_enteprenourship_22-26may2017-(18)Social_enteprenourship_22-26may2017-(25)Social_enteprenourship_22-26may2017-(21)Social_enteprenourship_22-26may2017-(3)Social_enteprenourship_22-26may2017-(29)Social_enteprenourship_22-26may2017-(31)Social_enteprenourship_22-26may2017-(32)Social_enteprenourship_22-26may2017-(33)Social_enteprenourship_22-26may2017-(36)Social_enteprenourship_22-26may2017-(40)

22-26 травня 2017 року в рамках Проекту ПРОМІС відбулася навчальна поїздка з питань розвитку соціального підприємництва ⃰ для підприємців, представників громадськості і влади Вінниці, Енергодару, Кременчука, Миргорода та Мелітополя. Учасники поїздки отримали унікальну можливість ознайомитися з кращими практиками розвитку соціального підприємництва у Львівській та Івано-Франківській областях та отримати практичні знання щодо об’єднання зусиль ОМС, громадських організацій та підприємців для вирішення нагальних соціальних проблем завдяки діяльності соціальних підприємств (СП).

Розпочалася навчальна поїздка з міста Львова, а саме з Львівської міськради, де на учасників чекала зустріч з міським головою Андрієм Садовим та представниками КУ «Інституту розвитку міста». Депутат Львівської міської ради та радник міського голови Вікторія Довжик розповіла, як міська рада Львова підтримує розвиток місцевого підприємництва. Зокрема, вона згадала проект «Жінки в підприємництві», метою якого було навчити жінок основам підприємництва для започаткування і ведення власної справи. Цей проект був реалізований в рамках Проект МЕРМ, що його здійснювала ФКМ з січня 2010 року до грудня 2014 року.

Після інформативної зустрічі з львівськими посадовцями учасники відвідали СП «Рукомисли», де отримали майстер-клас з виготовлення валяних виборів від рукодільниць підприємства. «Рукомисли» – це соціальне підприємство, започатковане з метою створення робочих місць для соціально вразливих осіб і підтримання Центру «Жіночі перспективи», діяльність якого спрямована на запобігання торгівлі людьми. Підприємство виробляє та реалізує вироби ручної роботи, на його базі проводиться безкоштовне навчання з різних технік валяння, батіку та обробки дерева. 30% прибутку інтернет-магазину підприємства перерозподіляється на соціальні програми Центру «Жіночі перспективи». (СП «Рукомисли» у Фейсбук)

Наступного дня учасники вирушили спочатку у м. Винники, а згодом у м. Броди на Львівщині. У Винниках вони познайомилися зі спільнотою взаємодопомоги «Емаус-Оселя». Спільнота «Емаус-Оселя» – це ГО створена для людей, що опинилися у складних життєвих обставинах. Місія організації полягає у допомозі віднайти сенс життя та своє місце у суспільстві людям, що з різних причин опинилися на узбіччі суспільства. Спільнота «Емаус-Оселя» є частиною Міжнародного руху «Емаус», яка налічує 350 організацій-членів у 37 країнах світу та займається створення притулків для людей без житла та утримання їх за рахунок збору та переробки вживаних речей, розвитку ремесл, органічного виробництва. Комерційна діяльність «Емаус-Оселі» полягає в отриманні прибутку від функціонування благодійних крамниць та проведення гаражних розпродажів, реставрації меблів, реалізації вторинної сировини, продажу вуличного журналу «Просто неба». Однак, комерційна складова лише частина цього благодійного проекту, адже разом з внесками різних благодійників, Спільнота «Емаус-Оселя» допомагає фінансувати утримання притулку для безхатченків та реалізовувати інші соціально важливі проекти. (Веб-сайт та Фейсбук спільноти «Еманус-Оселя»)

У Бродах учасники вивчали роботу Центру ресоціалізації ув’язнених, благодійної організації, яка займається соціальною адаптацією осіб, що повернулись з місць позбавлення волі. Вона була заснована у 1989 році журналістом Ігорем Гнатом. До Центру входять притулок соціальної адаптації для осіб, що повернулись з місць позбавлення волі, пункт тимчасового розміщення біженців та шукачів притулку, а також кризовий стаціонар для жінок, які потерпають від насилля чи стали жертвами торгівлі людьми. Попри свою соціальну значущість, Центр ресоціалізації ув’язнених фактично існує без жодних донорських грантів чи державного фінансування. Особисті зусилля засновника Центру Ігоря Гната та праця мешканців забезпечують функціонування Центру. Для учасників навчальної поїздки пан Гнат особисто провів екскурсію виробництвами Центру, показавши пилораму, столярну дільницю, цех з виготовлення паливних брикетів, тваринницьку ферму, а також гуртожиток, де зараз живуть переселенці з Криму.

Третій день навчальної поїздки розпочався з візиту до ГО «Майстерня Мрії» у м. Львові – центру денного перебування молодих людей з особливими потребами. Метою цієї організації є соціалізація людей з особливими потребами, навчання їх побутовим навичкам та проведення праце- та арт-терапії.  «Майстерня Мрії» запровадила соціальне підприємство, яке займається виготовленням трав’яних чаїв з карпатських трав. Отримані від продажу чаю кошти направляються на розвиток центру. За словами Іванічівої Ганни, керівника Майстерні Мрії, соціальне підприємництво згодом виведе центр на фінансову самостійність та незалежність від допомоги спонсорів. Пані Ганна та її команда разом з вихованцями продають чаї, які пакують у саморобні полотняні торбинки. У планах «Майстерні Мрії» виробництво пакетованого чаю, сумішей для узварів, налагодження збуту продукції в IT-компаніях, університетах, відкриття подібних закладів у малих містах Львівщині. (ГО «Майстерня Мрії» у Фейсбук)

Далі учасники вирушили до СП «Горіховий дім» – підприємство, головною місією якого є подолання бідності засобами соціального підприємництва. Воно включає два компоненти: бізнес-складову (пекарня, їдальня, кейтеринг-послуги) та соціальну складову (фінансування Центру для жінок, які потрапили у кризові ситуації; працевлаштування вразливих груп населення Львова; надання харчування безхатченкам). Відкриття пекарні стало можливим завдяки грантовій підтримці. Невдовзі після відкриття пекарня вийшла на рівень прибутку, почала розширюватися та збільшувати свій асортимент. Для випікання печива у «Горіховому домі» використовуються тільки натуральні продукти. 40% прибутку компанія віддає на соціальні та благодійні ініціативи. (Веб-сайт та Фейсбук ГО «Горіховий дім»)

У селі Солонка, що на Львівщині, учасники мали змогу побачити, як вирощується зелень у у ТЗоВ «АТ Зелений кошик» – підприємстві з вирощування зелені методом гідропоніки. Це перший в Україні інноваційно-інвестиційний агропроект ГО «Клуб Ділових Людей», в якому зелень вирощується у закритому приміщенні у лотках на спеціальних стелажах зі світлодіодними лампами. Унікальність проекту полякає в тому, що він працює як інвестиційний проект: у нього інвестували свої кошти 55 акціонери, які є членами Клубу Ділових Людей. Окрім того, що така модель бізнесу сприяє розвитку в Україні малого бізнесу, діяльність «АТ Зелений кошик» обов’язково передбачає соціальну складову. Наразі 10% від прибутку підприємства розподіляються на підтримку молодіжних проектів, створення бізнес-інкубатору для ветеранів АТО, а також ВПО. («АТ Зелений кошик» у Фейсбук та на сторінках веб-сайту ГО «Клуб ділових людей»

В Івано-Франківську учасники зустрілись з міським головою Русланом Марцінківим та дізнались про цілий спектр незвичайних та інноваційних проекті які у місті здійснює влада і громадськість. Тур соціальними підприємствами Івано-Франківська розпочався із знайомства з командою Платформи «Тепле місто». Ця ініціатива об’єднує проактивних івано-франківців, які прагнуть втілювати значущі та корисні проекти для мешканців та самого міста. «Тепле місто» реалізує свої проекти в семи напрямках: прогресивна освіта, сучасне мистецтво, міський простір, розвиток прогресивного підприємництва, стала мобільність, екологія та енергоефективність, а також спорт. (Веб-сайт та Фейсбук сторінка Платформи «Тепле місто»)

Першим об’єктом для вивчення став громадський ресторан «Urban Spase 100», який є фізичною платформою «Теплого міста». Це сучасний ресторан в урбаністичному стилі, що є прикладом соціального підприємництва та об’єднання активних людей навколо ідеї розвитку Івано-Франківська. Засновниками ресторану є 100 соціально активних людей, які вклали по 1000 американських доларів кожен у його відкриття. 80% прибутку ресторану спрямовується на розвиткові проекти. З моменту відкриття «Urban Spase 100» у 2014 році, за його кошти вже профінансовано 38 ініціатив. (Фейсбук сторінка)

Учасники також познайомились з новим і унікальним продуктом медіасфери – UrbanSpaceRadio. Це онлайн-радіо, що об’єднує цікаві та корисні ідеї, сприяє змінам міських середовищ. (Сторінка у Фейсбук)

Мандруючи містом, учасники милувалися результатами культурно-мистецької програми «Теплий Арт», фокусом якої є сучасне візуальне мистецтво. Програма передбачає ряд ініціатив, серед яких створення арт-об’єктів художниками з інших міст та країн і відкритий мистецький лекторій.

Родзинкою четвертого дня стало знайомство з проектом «Промприлад», який передбачає створення інноваційної платформи нового формату на базі старого заводу «Промприлад», на перетині таких функцій, як нова економіка, сучасне мистецтво, неформальна освіта та урбаністика. «Промприлад» покликаний стати майданчиком для апробації й поширення знань і якісного практичного досвіду між фахівцями, спільнотами й компаніями.

Унікальним і цікавим видався учасникам воркспейс Буквиця, відкритий з 2014 року. Це і виробництво, і дизайн студія, і крамниця та у майбутньому кафе. 10% прибутку направляє на ініціативи Платформи «Тепле місто».

В останній день поїздки учасники відвідали Учбово-виробниче підприємство УТОГ, яке займається пошиттям одягу, навчає та працевлаштовує осіб з вадами слуху. Сьогодні на підприємстві працює понад 100 осіб з інвалідністю. Наразі підприємство відшиває термінове і велике державне замовлення для потреб армії, а у звичайному режимі частіше працює за давальницькою схемою, шиючи одяг для відомих європейських брендів. Ігор Остяк, директор підприємства, реалізував на Прикарпатті перший соціально-інвестиційний проект: збудував на земельній ділянці Івано-Франківського УВП УТОГ житловий будинок для інвалідів. В 7-поверховій новобудові мешкають 50 родин підприємства, які чекали на власне житло більше 30-ти років. Для зручності інвалідів у будинку передбачені приміщення для стоматологічного кабінету, комп’ютерний та фізкультурний зали, перукарня, магазин та інші приміщення.

У Івано-Франківську формується коло компаній, які створюють соціально-відповідальний еко-енергетичний кластер. Учасники поїздки відвідали сучасний салон електромобілів Вольт та ознайомились з соціальною складовою ініціатив кластеру.

Насичена п’ятиденна навчальна поїздка дозволила учасникам зрозуміти суть соціального підприємництва та отримали практичні навички та інструменти для створення ефективного соціального підприємства.

Проект ПРОМІС щиро вдячний всім підприємствам, їхнім керівникам та працівникам за відкритість, витрачений час та можливість вчитися у вас кращих!


⃰ Соціальне підприємництво – це застосування кращих практик традиційного підприємництва для вирішення соціальних проблем та досягнення сталих соціальних змін. Для соціальних підприємців найголовніша мета – соціальні зміни завдяки вирішенню нагальної проблеми, яка недооцінена чи проігнорована державними інституціями чи бізнес-структурами.


P.S. Ми готуємо короткий звітний відео-ролик з поїздки, який буде доступний на нашому сайті та соціальних мережах до кінця червня.

ФОТОАЛЬБОМ