Джерело: Вінницький інформаційний портал

Прийнята у цьому році «Програма посилення конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва міста Вінниці на 2017-2020 роки» обіцяє стати проривом з усіх бізнес-програм країни в подібному напрямку. Принаймні, так про неї говорять у міській раді Вінниці.

image1Про прогресивні, інноваційні ідеї, запропоновані розробниками програми: департаментом економіки і інвестицій міськради спільно з експертами українсько-канадського проекту ПРОМІС, – розповів Vежі директор департаменту економіки і інвестицій міськради Віталій Погосян.

Це перша в Україні Програма саме з такою назвою, – каже Віталій Погосян про програму посилення конкурентоспроможності. – Вінниця перше місто, яке затвердило Програму у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи. При розробці Програми ми зробили дослідження та «занурення» в місцевий бізнес, реально опитали підприємців: які є проблеми і очікування, що бізнесу потрібно від влади і чим вона може бути корисною.

Довіра + діалог = стосунки між бізнесом і владою

Аби бути в сучасних тенденціях і реаліях, як і перспективах розвитку, було розроблено Програму для місцевого бізнесу. Ідея в тому, щоб бізнес мав доступ до інформації, на основі чого робив би правильні успішні рішення.

Сьогодні у Вінниці малий і середній бізнес працює успішно. Тому основною умовою та ідеєю нашої Програми є налагодження діалогу влада-бізнес-громада, створення рівного доступу до місцевих ресурсів та можливостей для різних категорій підприємців, покращення доступу до фінансів, зміцнення ринку послуг для розвитку бізнесу, сприяння сертифікації продукції, підвищення фахової спроможності персоналу малого бізнесу, зменшення бюрократизації адміністративних послуг для бізнесу.

Програма корелює зі Стратегією розвитку «Вінниця-2020», Стратегією збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2020 року, національними пріоритетами щодо розвитку малого та середнього підприємництва та створена на основі європейських бізнес-принципів: підтримка бізнесу, в тому числі стартапів, розвиток комунікацій між бізнесом та владою, впровадження механізмів стимулювання попиту на продукцію місцевих виробників.

Наша стратегічна ціль – створення бізнес сервіс-центру для малого та середнього підприємництва. За дорученням міського голови Сергія Моргунова, ми вже перейшли до написання концепції, адже потрібно розуміти, що світ дуже швидко рухається і сьогодні багато рішень саме за IT-сферою. Тобто це навіть більше, ніж бізнес сервіс-центр, а скоріше бізнес-НUB, який дозволить всім молодим науковцям, підприємцям, людям з креативними ідеями об’єднатися і в одному місці отримувати необхідні знання, можливості та створювати бізнес-ідеї. Найближчим часом концепція буде презентована міському голові, а далі будемо працювати над втіленням цієї ідеї.

В основі програми – порівняльні дослідження сильних та слабких сторін Вінниці з містами-аналогами, від України до Канади, анонімне опитування підприємців, фокус-групи. У результаті чого було визначено сім пріоритетних сфер підприємницької діяльності:

image2Влада міста бачить Вінницю центром інновацій

Вінницю порівнювали до тих індикаторів, за якими майбутнє. Приміром, якщо у Любліні кількість компаній IT-сектору 750, то у Вінниці їх –  2150. Потенціал для IT-фахівців в Україні сьогодні дуже високий і наші IT-шники користуються великим попитом. Саме створення бізнес-HUB дозволить креативним, молодим людям, науковцям, в тому числі з IT-сфери, залишитися у Вінниці і реалізувати себе тут. Ми прагнемо створити можливості для всіх вінничан. Більше того, можливості для України: якщо Ви не може реалізувати ідею – приїжджайте до нас. Вінниця реально має потенціал стати містом інновацій. Сьогодні більшість ІТ-фахівців виїжджають за кордон. Чимало таких, хто хоче працювати у великих компаніях, дуже багато фрілансерів – більше п’яти тисяч. Коли ми йдемо по вулиці та бачимо молоду людину, дорого одягнену або на «крутій» машині, то думаємо, що він/вона з заможної родини. Потім, коли починаєш спілкуватися, то розумієш, що це IT-шник, який заробляє 3-5 тисяч доларів у місяць. Такі люди є і я особисто з ними знайомий. Їм до 25 років і вони роблять такі речі, в які важко повірити. Ціль міської команди – залишити цих людей у Вінниці.

До речі, у Вінниці планують втілити ідею «міста в місті» за успішними європейськими прикладами. Аналогом є «UNIT.City» у Києві, де на 25 гектарах території колишнього заводу будують смарт місто для IT-фахівців. Вінницький бізнес сервіс-центр (бізнес-HUB) також матиме майстерні-лабораторії, креативні офіси для представників великих компаній, офіси інвестиційних компаній та невеликі офіси, де збиратимуться молоді креативні компанії-початківці.

Молода команда, яка має потенціал розробити інноваційний продукт, сьогодні не має можливості придбати дороговартісне обладнання. Цей «прорив» потрібно залишити в місті, щоб Вінниця мала кінцевий продукт. А якщо створити для цієї команди робочу лабораторію з потрібним обладнанням і дати користуватися ним у вільному доступі? Тобто, у тебе є ідея – приходь і роби. Тобі не потрібен цілий день? Приходь на дві-три години, є графік роботи лабораторії, коли нею можна користуватися. Ми хочемо все це зав’язати в одну структуру. Тому що ідеї, які можуть бути відтворені в тих лабораторіях – використовуватиме інший, і не тільки вінницький, бізнес.

Нові можливості і ринки в недалекому майбутньому

Кожна із семи пріоритетних сфер підприємницької діяльності має свої місцеві особливості на які експерти роблять ставку, акумулюючи сильні сторони Вінниці для її ж розвитку.

Наприклад, медичні послуги. З однієї сторони потужніший університет імені Пирогова, який щорічно випускає велику кількість фахівців і зростаюча кількість приватних лікарень та кабінетів з іншої. Місто з такою кількістю фахівців і науковою базою може започатковувати медичний кластер і працювати в напрямку медичного туризму. У Європі такі послуги коштують набагато дорожче, – пояснює Віталій Погосян, наводячи приклад дороговартісного лікування в стоматології за кордоном.

Розвиваючи думку про медичний туризм, пан Погосян згадує аеропорт, в який і надалі будуть вкладати кошти. Нині проводять тендери на реконструкцію злітно-посадкової смуги для приймання широкофюзеляжних літаків А330, А360, А380, В747 з кількістю місць від 247 до 555.  Згодом на аеропорт чекає реконструкція або пошук авіакомпанії-інвестора.

На Заході вже давно лоукости літають, як у нас – їздять маршрутки, – каже Віталій Погосян і, проектуючи на майбутнє, додає. – Зважаючи на отриманий Україною безвізовий режим з Європою, за дві години з Вінниці можна буде дістатись до наших ближніх європейських сусідів.

До міста сьогодні приїздить дуже багато туристів та ми маємо бути готовими надавати якісні послуги, – аналізує пріоритетні напрямки пан Погосян.  – Саме тому у фокусі Програми є і сфера гостинності. Крім того, традиційно Вінницька область займає одну із лідируючих позицій в Україні з харчової промисловості і на території Вінниці є дуже потужні підприємства. Сьогодні ситуація така: зібрали урожай, частину переробили, частину експортували туди, де її переробили і повернули нам у вигляді готової продукції. Ми є значною сировинною базою, хоча так само можемо зробити умови на наших об’єктах і спонукати підприємства створювати переробне виробництво. У пріоритеті міської влади стимулювати цей процес.

За словами Віталія Погосяна, сфера послуг сьогодні це те, у чому Вінниця вже є лідером – розгалужена мережа ЦНАПів, великі компанії переводять колл-центри та бек-офіси до Вінниці. Ця ніша ще не занята і її так само можна розвивати, тому що вартість оренди приміщень, приміром, в Києві і у Вінниці, як і рівень заробітної плати, значно відрізняються.

Дуже важливий компонент це соціальне підприємництво. Це те, чого сьогодні потребує суспільство – створювати умови для людей з інвалідністю, для пенсіонерів, учасників АТО та внутрішньо-переміщених осіб. Програмою передбачено інклюзивний розвиток соціального підприємництва і в планах проведення робочої зустрічі з вже діючими ініціативами, для побудови комунікації та планів співпраці.

Чому саме ці сім пріоритетів і чому вони розміщені колом, тому що це все ми плануємо робити по кластерній моделі, – розповідає Віталій Погосян. – Всі підприємці та підприємства всередині кожної зі сфер, де найбільша концентрація бізнесу і людей, конкурують між собою і від цього програють усі. Пропонуємо розширити можливості. Давайте об’єднаємося у кластери і будемо разом боротися за зовнішнього клієнта, бо внутрішнього клієнта більше не стане. Давайте подивимося на зовнішні ринки, сусідні міста, області, країни, де наша продукція може бути затребуваною і тут як раз переходимо до конкурентоспроможності. Як наші підприємці можуть бути конкурентоспроможними на зовнішніх ринках? Досить просто – треба відповідати стандартам і нормам, що там діють. У нас виробляється дуже якісна продукція, але МСП часто не розуміє, як їм продавати в Польщу чи Канаду, інші країни. Куди прийти підприємцю і де дізнатися як пройти сертифікацію, отримати маркетингові або юридичні послуги, можливо треба вивчити англійську або знайти фахівців, які зможуть йому в цьому допомогти?

«Критикуєш-пропонуй» – фідбек від підприємців

image3Загалом у програмі конкурентоспроможності визначено три стратегічних цілі: 1) покращення базових умов ведення бізнесу; 2) посилення просування місцевого бізнесу; 3) розвиток спроможності малого та середнього підприємництва. У кожній з яких є свої проекти. Приміром, у рамках першої цілі – покращення базових умов ведення бізнесу, запущено кілька тижнів тому проект «критикуєш-пропонуй». це онлайн-анкетування, яке можна пройти прямо тут, подавши навіть анонімно інформацію з проблемних питань та пропозиції з їх усунення. Це зроблено тому що місцева влада хоче почути бізнес і побудувати довірливі стосунки.

Ми формуємо базу вінницьких підприємців, розпочинаємо серію тренінгів та заходів. Нині ведемо переговори з Міністерством економічного розвитку та торгівлі і Export Promotion Office, щоб провести в липні першу пробну зустріч Export Day Vinnytsia. Для живого спілкування з вінницькими експортерами та тими, хто планує почати експортувати приїдуть заступник міністра економічного розвитку, експерти з економічного розвитку, тренери. Плануємо запросити бізнес і у вільній формі без совкових трибун провести живе спілкування:  у чому проблеми, чого не вистачає, що від нас потрібно.

Та першочерговим завданням для дієвості програми посилення конкурентоспроможності, на думку пана Погосяна, необхідно налагодити комунікацію, щоб люди розуміли, що міська влада їх хоче чути і бути корисною.

Однак важливо розуміти у чому саме бути корисною, адже щоб бути почутим треба говорити, – наголошує Віталій Погосян.