Полковник Вадим Олегович Сухаревський, відомий під позивним «Борсук», став одним із тих командирів, чиї рішення назавжди змінили перебіг російсько-української війни. Народившись 6 жовтня 1984 року в Береговому на Закарпатті, він пройшов шлях від молодого офіцера-десантника до першого командувача унікальних Сил безпілотних систем Збройних Сил України. Саме під його командуванням у квітні 2014 року пролунав перший офіційний постріл українських військ по російських бойовиках під Слов’янськом.
Сьогодні Сухаревський обіймає посаду заступника командувача Оперативного командування «Схід». Його досвід охоплює бої в Іраку, Донбасі, контрнаступ на Херсонщині та створення з нуля нового роду військ, який уже сьогодні диктує правила сучасної війни. Герой України, кавалер кількох бойових орденів, він залишається символом рішучості та інноваційного мислення в українській армії.
Ранні роки та військова освіта
Вадим Сухаревський виріс у невеликому закарпатському місті Берегове, де з дитинства відчував потяг до дисципліни та служби. Після закінчення Мукачівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою він обрав професійну військову кар’єру. У 2009 році завершив навчання у Львівському інституті Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів».
Ще до повноцінної офіцерської служби, у 2004 році, молодий військовослужбовець у складі 6-ї окремої механізованої бригади вирушив у миротворчу місію до Іраку. Там він взяв участь у боях за місто Ель-Кут проти армії Махді. Цей досвід став першим серйозним випробуванням і заклав фундамент для подальших рішень на українському фронті.
Після повернення Сухаревський служив у десантних підрозділах. У 2011 році його призначили командиром аеромобільної роти 80-го окремого аеромобільного полку. Колеги вже тоді відзначали його принциповість і здатність брати відповідальність на себе в критичних ситуаціях.
Перший постріл війни: 13 квітня 2014 року
Весна 2014 року. Російські проксі-сили під командуванням Ігоря Гіркіна захоплюють Слов’янськ. Українські війська отримали чіткий наказ: не відкривати вогонь, щоб уникнути ескалації. Біля села Семенівка група спецпризначенців СБУ «Альфа» потрапила під щільний обстріл бойовиків. Поруч стояв підрозділ старшого лейтенанта Сухаревського.
Він прийняв рішення, яке змінило хід історії. Наказав відкрити вогонь з кулемета БТР. Перший офіційний постріл Збройних Сил України у війні з Росією пролунав саме тоді. Цей крок врятував життя бійців «Альфи» і фактично започаткував активну фазу Антитерористичної операції.
Далі були бої за Слов’янськ, Луганський аеропорт, Красне, де в серпні 2014 року Сухаревський отримав поранення. Після лікування він повернувся в стрій і продовжив службу. Уже в ті роки він одним із перших почав використовувати квадрокоптери для коригування артилерійського вогню, що на той час виглядало справжньою революцією.
Морська піхота та 59-та бригада
З 2016 по 2021 рік Сухаревський командував 503-м окремим батальйоном морської піхоти. Під його керівництвом підрозділ перетворився на боєздатну силу, що діяла на маріупольському напрямку. Саме тут він відпрацьовував тактику застосування безпілотників у реальних бойових умовах.
У 2021 році його призначили начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти. А з початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Сухаревський очолив 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка. Підрозділи під його командуванням стали одними з перших, хто прорвав оборону противника на півдні між Миколаєвом і Херсоном.
У серпні-листопаді 2022 року бійці 59-ї бригади звільнили кілька населених пунктів і брали участь у визволенні Херсона. За особисту мужність і героїзм 18 червня 2022 року президентом України Володимиром Зеленським Сухаревському було присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».
Серед інших нагород — ордени Богдана Хмельницького II і III ступенів, ордени «За мужність» II і III ступенів.
Створення Сил безпілотних систем
10 лютого 2024 року Вадима Сухаревського призначили заступником Головнокомандувача Збройних Сил України з питань застосування безпілотних систем. Уже 10 червня того ж року наказом міністра оборони він став першим командувачем новостворених Сил безпілотних систем — унікального роду військ, якого не існувало в жодній армії світу.
Під його керівництвом СБС швидко перетворилися на реальну бойову силу. Основний акцент робився на збереженні життя бійців через максимальне відсунення противника за допомогою дронів. Сухаревський впроваджував системний підхід: від підготовки операторів до глибоких ударів по території Росії. За період його командування підрозділи СБС провели сотні операцій, зокрема дальні удари по логістиці та інфраструктурі ворога.
Він неодноразово підкреслював, що головна мета — не просто знищувати техніку, а змінювати саму логіку війни, роблячи її асиметричною на користь України.
Звільнення з посади та новий етап служби
3 червня 2025 року Вадима Сухаревського звільнили з посади командувача Сил безпілотних систем. Він сам пояснив це розбіжностями у баченні подальшого розвитку роду військ із керівництвом. На його місце призначили Роберта Бровді (позивний «Мадяр»).
Того ж дня Сухаревського призначили заступником командувача Оперативного командування «Схід». На новій посаді він продовжує впроваджувати сучасні підходи до управління військами, зокрема в питаннях інтеграції безпілотних систем у загальновійськові операції.
У публічних виступах 2025–2026 років полковник неодноразово наголошував: Росія копіює українські рішення, але їй бракує ініціативи та гнучкості. Він вважає, що війна може завершитися переходом до формату оборонних операцій на окремих ділянках, а гідним результатом стане повернення принаймні Херсонської та Запорізької областей.
Особисте життя та характер
Вадим Сухаревський одружений. Його дружина Юлія — оперна співачка та бандуристка родом із Чернігова. У подружжя двоє дітей — син і донька. Військовий завжди підкреслював, що родина є його головною опорою.
За характером «Борсук» — людина прямої дії. Колеги відзначають його вимогливість до себе та підлеглих, вміння швидко приймати рішення і брати на себе відповідальність. Він полюбляє рольові відеоігри та має кваліфікацію дайвера. У Береговому на його честь перейменовано вулицю.
| Період | Посада | Ключові події |
|---|---|---|
| 2004 | Учасник місії в Іраку | Бої за Ель-Кут |
| 2014 | Командир роти 80 ОАеМБр | Перший постріл під Слов’янськом |
| 2016–2021 | Командир 503 ОБМП | Впровадження дронів у морській піхоті |
| 2022–2024 | Командир 59 ОМПБр | Контрнаступ на Херсонщині, Герой України |
| 2024–2025 | Командувач Сил безпілотних систем | Створення нового роду військ |
| з червня 2025 | Заступник командувача ОК «Схід» | Сучасні підходи до управління військами |
Дані таблиці сформовано на основі матеріалів Вікіпедії та публікацій NV.ua.
Шлях Вадима Сухаревського — це історія офіцера, який ніколи не чекав наказів згори, коли йшлося про життя людей і захист країни. Від першого пострілу під Слов’янськом до створення армії дронів він завжди був на крок попереду. Сьогодні, працюючи в Оперативному командуванні «Схід», він продовжує формувати майбутнє українських Сил оборони, де технології й людська рішучість ідуть поруч.
Leave a Reply