Учасники бойових дій зберігають законне першочергове право на безоплатне отримання земельних ділянок державної чи комунальної власності для житлового будівництва, садівництва чи особистого селянського господарства. Це право закріплене в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Земельному кодексі. Наразі діє тимчасова заборона на безоплатну передачу землі через воєнний стан, проте існують чіткі винятки, а після його скасування механізм запрацює повною мірою.
Процедура передбачає самостійний вибір вільної ділянки, подання клопотання з графічними матеріалами та подальшу розробку землевпорядної документації. Максимальні розміри залежать від цільового призначення і коливаються від 0,10 до 2 гектарів. Підготовка документів і звернення до органів влади вже зараз дозволяє стати в чергу й прискорити отримання після змін законодавства.
Законопроєкт № 10027, прийнятий за основу у грудні 2025 року, передбачає створення резервного фонду земель саме для УБД і сімей загиблих захисників. Його ухвалення у другому читанні може відкрити доступ до ділянок навіть під час дії воєнного стану.
Хто має право на землю та які категорії пріоритетні
Право на першочергове відведення земельних ділянок мають особи зі статусом учасника бойових дій, підтвердженим відповідним посвідченням. Це стосується військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, прикордонників, добровольців Сил територіальної оборони та інших формувань, які брали участь у захисті України. До цієї категорії також належать особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць.
Важливий нюанс: скористатися правом можна лише один раз за кожним видом цільового призначення. Якщо раніше вже приватизували ділянку під садівництво, повторно отримати землю саме для цієї мети не вийде. Проте можна претендувати на ділянку іншого призначення — наприклад, під будівництво житла. Статус УБД не прив’язаний до місця реєстрації: ділянку дозволено обирати в будь-якій області України.
У практиці часто зустрічаються випадки, коли військовослужбовці після демобілізації шукають ділянку ближче до родичів або в регіонах із кращою інфраструктурою. Це цілком законно і не потребує додаткових погоджень.
Які ділянки та в яких розмірах можна отримати
Розміри ділянок чітко визначені статтею 121 Земельного кодексу України. Вони залежать від цільового призначення та типу населеного пункту.
| Цільове призначення | Максимальна площа | Особливості |
|---|---|---|
| Особисте селянське господарство | до 2,0 га | Найбільша ділянка, підходить для фермерства |
| Садівництво | до 0,12 га | Для вирощування плодових культур |
| Будівництво житлового будинку (село) | до 0,25 га | Включає господарські будівлі |
| Будівництво житлового будинку (селище) | до 0,15 га | Компактніша забудова |
| Будівництво житлового будинку (місто) | до 0,10 га | Обмеження через щільність забудови |
| Індивідуальне дачне будівництво | до 0,10 га | Для відпочинку та сезонного проживання |
Дані наведені згідно із Земельним кодексом України та Законом «Про статус ветеранів війни». Окремо іноді згадують можливість отримання ділянки під гараж (до 0,01 га), проте це менш поширена практика.
Обмеження під час воєнного стану та можливі винятки
З листопада 2022 року діє заборона на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність. Це правило поширюється і на учасників бойових дій. Функціонування Державного земельного кадастру формально призупинене в частині нових відведень, тому більшість органів влади відмовляють у видачі дозволів на розробку землевпорядної документації.
Існують два чіткі винятки. Перший — ділянка, на якій уже розташований об’єкт нерухомості, що належить заявнику (житловий будинок, господарська споруда). Другий — земля, яка була передана у користування до 1 січня 2002 року. У цих випадках приватизація залишається можливою навіть зараз.
Законопроєкт № 10027, прийнятий Верховною Радою за основу в грудні 2025 року, пропонує зняти заборону саме для УБД (пункти 19–25 частини першої статті 6 Закону про статус ветеранів) та сімей загиблих. Документ передбачає створення резервного фонду земель у розмірі до 20 % сільськогосподарських угідь державних і комунальних підприємств. Якщо його ухвалять у другому читанні, механізм запрацює через три місяці після опублікування.
Покроковий алгоритм дій після скасування обмежень
Коли воєнний стан закінчиться або законопроєкт набуде чинності, процедура виглядатиме так.
- Обрати вільну ділянку. На публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) шукають ділянки, позначені білим кольором — вони вважаються вільними. Через обмеження доступу під час війни багато хто звертається безпосередньо до сільської, селищної чи міської ради або територіального управління Держгеокадастру з запитом про наявність вільних земель.
- Підготувати клопотання. У довільній формі вказують цільове призначення, орієнтовний розмір і бажане місце розташування. Додають графічні матеріали (викопіювання з карти або схема).
- Подати документи. Звертаються до органу місцевого самоврядування (для комунальної землі) або до Головного управління Держгеокадастру в області / обласної державної адміністрації (для державної землі).
- Отримати дозвіл. Орган має відповісти протягом 30 календарних днів. Можлива мотивована відмова або дозвіл на розробку проекту землеустрою.
- Розробити проект землеустрою. Це робить сертифікована землевпорядна організація. Термін — до шести місяців, послуга платна.
- Затвердити проект і зареєструвати ділянку. Після затвердження отримують кадастровий номер, витяг із Державного земельного кадастру, рішення про передачу у власність і реєструють право в Державному реєстрі речових прав.
У нашій практиці ми стикалися з випадками, коли відсутність відповіді протягом 30 днів дозволяла звертатися до суду з вимогою зобов’язати орган видати дозвіл. Це працює, хоча й вимагає часу.
Необхідні документи та куди саме звертатися
Основний пакет документів залишається незмінним:
- клопотання з зазначенням цільового призначення та орієнтовних розмірів;
- копія паспорта громадянина України;
- ідентифікаційний код (РНОКПП);
- посвідчення учасника бойових дій або документ, що підтверджує статус члена сім’ї загиблого;
- графічні матеріали з бажаним розташуванням ділянки;
- за потреби — згода землекористувача, якщо ділянка тимчасово зайнята.
Для земель комунальної власності звертаються до виконавчого комітету сільської, селищної або міської ради. Для державної — до територіальних органів Держгеокадастру або обласної військової адміністрації (якщо районна не створена). У великих містах іноді діють додаткові місцеві програми грошової компенсації замість ділянки — варто перевірити рішення місцевої ради.
Практичні поради, які допомагають уникнути відмов
За моїм досвідом супроводу кількох десятків звернень, найчастіші причини відмов — відсутність чітких графічних матеріалів і неточне зазначення цільового призначення. Краще одразу зробити викопіювання з кадастрової карти або замовити схему у землевпорядника. Якщо ділянка розташована за межами населеного пункту, перевіряйте наявність обмежень (охоронні зони, меліоративні системи).
Не варто чекати офіційного скасування воєнного стану, щоб почати збір документів. Підготовлене клопотання можна подати вже зараз — у багатьох громадах його реєструють і ставлять у чергу. Коли механізм розблокують, ви будете на крок попереду тих, хто почне з нуля.
Окремо зверніть увагу на можливість отримання ділянки під існуючою нерухомістю. Якщо у вас є будинок або господарська споруда на державній чи комунальній землі, приватизація можлива навіть сьогодні. Це найшвидший і найнадійніший шлях для тих, хто вже має щось на руках.
Земля для учасника бойових дій — це не просто квадратні метри. Це можливість побудувати дім, посадити сад або започаткувати невелике господарство після служби. Процедура вимагає терпіння й уваги до деталей, але закон стоїть на боці захисників. Головне — діяти послідовно і не відкладати підготовку документів на потім.
Leave a Reply