Станом на 2026 рік пальму першості серед найглибших станцій метрополітену планети утримує китайська Хун’яньцунь у Чунціні. Її найнижча точка сягає 116 метрів під поверхнею землі — це приблизно висота 39–40-поверхового будинку. Попередній рекорд, який понад шість десятиліть належав київській «Арсенальній» (105,5 м), було побито ще 2022 року.
Станція розташована в гірському рельєфі району Ючжун і обслуговує одразу дві лінії місцевого метро. Пасажирам доводиться долати кілька сегментів ескалаторів або ліфтів, а сам спуск інколи займає близько десяти хвилин. Попри вражаючу глибину, «Арсенальна» залишається найглибшою в Європі та справжнім символом київського метро.
Глибина станцій метро залежить не лише від інженерних амбіцій, а й від особливостей місцевості: високі береги річок, гори чи необхідність проходити під щільною забудовою. Саме ці фактори й створили нинішній світовий рейтинг.
Хун’яньцунь: як Китай побив світовий рекорд
Станція Хун’яньцунь (Hongyancun) відкрилася 25 січня 2022 року у складі 9-ї лінії Чунцінського метрополітену. Через рік, у листопаді 2023-го, до неї приєдналася 5-та лінія, і станція стала пересадочною. Її найглибша точка — 116 метрів від рівня вулиці, а рівень рейок лежить на позначці 106 метрів. Різниця висот між окремими входами перевищує 141 метр.
Чунцін — місто на пагорбах, де будинки ростуть прямо з крутих схилів, а дороги петляють між скелями. Саме через такий рельєф інженерам довелося опускати станцію так глибоко. Будівництво стартувало в серпні 2017 року. Робітники прокладали вертикальні шахти глибше за 100 метрів, а щоб дістатися з поверхні до рівня платформи, іноді витрачали майже сорок хвилин пішки сходами. Основні конструкції завершили влітку 2020-го, а відкриття відбулося вже через півтора року.
Сьогодні станція має кілька входів. З четвертого, найглибшого, пасажири спускаються сімома сегментами ескалаторів — це займає близько восьми хвилин. З другого входу працюють рухомі доріжки загальною довжиною понад сто метрів. Всередині станція виглядає сучасно: світлі стіни, художні рельєфи на колонах і простір, який не тисне, попри величезну глибину.
«Арсенальна»: шістдесят років на вершині рейтингу
До появи китайської рекордсменки київська «Арсенальна» майже безперервно вважалася найглибшою станцією метро у світі. Її відкрили 6 листопада 1960 року у складі першої черги Святошинсько-Броварської лінії. Глибина закладення — 105,5 метра. Причина такої цифри — високий правий берег Дніпра. Станція стоїть майже на краю кручі, тож щоб дістатися до рівня річки, довелося копати дуже глибоко.
Конструкція «Арсенальної» незвична для київського метро. Це пілонна станція без центрального залу — маленьке проміжне лобі з’єднує платформи з тунелем ескалаторів. Два ескалатори загальною довжиною понад сто метрів (55,8 і 46,6 м) працюють уже понад шістдесят років. Спуск займає близько п’яти хвилин. За моїм досвідом поїздок київським метро, саме тут час ніби розтягується: люди встигають перевірити пошту, дочитати главу книжки чи просто постояти в тиші, слухаючи ритмічний стукіт сходинок.
Станцію будували методом заморожування ґрунту. У 400 свердловин закачували рідкий азот, щоб стінки шахт не обвалювалися. Архітектори — Г. Гранаткін, С. Крушинський і Н. Щукіна — спроєктували простір у білих і рожевих тонах мармуру з бронзовими елементами. До початку 1990-х на стіні висіла велика скульптурна композиція про події 1918 року на заводі «Арсенал», але її демонтували.
Світовий рейтинг найглибших станцій метро
Ось актуальний на 2026 рік список станцій, які входять до чільної десятки за глибиною закладення. Дані зібрані з офіційних джерел метрополітенів і відкритих довідників.
| Місце | Станція | Місто, країна | Глибина, м |
|---|---|---|---|
| 1 | Хун’яньцунь | Чунцін, Китай | 116 |
| 2 | Арсенальна | Київ, Україна | 105,5 |
| 3 | Станції Пхеньянського метро | Пхеньян, КНДР | ≈110 |
| 4 | Золоті Ворота | Київ, Україна | 96,5 |
| 5 | Парк Перемоги | Москва, Росія | 84 |
Дані базуються на інформації з wikipedia.org та офіційних сайтів метрополітенів. Варто зазначити, що для Пхеньянського метро точні цифри по окремих станціях рідко публікуються, але середня глибина системи вважається однією з найбільших у світі.
Чому станції будують так глибоко
Головна причина — рельєф. У Києві високий берег Дніпра змусив прокладати тунелі майже на рівні річки. У Чунціні гори та круті схили не залишали іншого вибору. У Санкт-Петербурзі болотисті ґрунти й необхідність проходити під історичним центром також штовхають станції вниз. У Москві глибина часто пов’язана з військовими вимогами радянської доби: станції мали слугувати бомбосховищами.
Глибоке закладення має і практичні плюси. Такі станції краще захищені від поверхневих катаклізмів, менше страждають від шуму вулиці й можуть служити укриттям. Під час повномасштабного вторгнення 2022 року «Арсенальна» неодноразово приймала сотні людей, які ховалися від обстрілів. Проте є й мінуси: довгий спуск стомлює, особливо людей похилого віку чи батьків з дитячими візочками. Енергоспоживання ескалаторів зростає, а евакуація у разі надзвичайної ситуації стає складнішою.
Пасажирський досвід: що відчуваєш на такій глибині
Перше, що помічаєш на «Арсенальній» — тиша. Після галасу Печерська ти опиняєшся в довгому тунелі, де єдиний звук — рівномірний хід ескалатора. Багато хто вперше відчуває легкий тиск у вухах, як у літаку. На Хун’яньцунь відчуття ще сильніше: сім сегментів ескалаторів створюють ефект нескінченного спуску. Деякі пасажири порівнюють його з поїздкою на атракціоні.
У нашій практиці ми стикалися з випадками, коли туристи спеціально приїжджали в Київ лише заради «Арсенальної». Вони фотографували ескалатори, заміряли час спуску секундоміром і ділилися враженнями в соцмережах. У Чунціні станція також стала туристичним магнітом: місцеві гіди пропонують «вертикальні марафони» — підйом сходами від платформи до поверхні.
Цікаво, що глибокі станції впливають на поведінку людей. На «Арсенальній» рідко хто біжить — усі спокійно стоять, дивлячись уперед. На Хун’яньцунь багато хто дістає телефон і знімає відео саме через кількість ескалаторів. Інженери передбачили це: на станції є місця для відпочинку й хороша вентиляція, тож задухи немає.
Інші претенденти й майбутнє рекордів
Крім лідерів, варті уваги ще кілька станцій. «Золоті Ворота» в Києві (96,5 м) — друга за глибиною в Україні. Московська «Парк Перемоги» (84 м) відома найдовшими ескалаторами в Росії. У Нью-Йорку найглибша — 191-ша вулиця (близько 53 м), у Лондоні — Hampstead (58,5 м). Порівняно з китайськими та українськими цифрами це виглядає майже поверхнево.
Чи з’являться ще глибші станції? У Китаї вже проєктують нові лінії в гірських районах, і не виключено, що через кілька років Хун’яньцунь втратить першість. У Європі ж «Арсенальна» навряд чи поступиться місцем — рельєф Києва більше не вимагає таких глибин. Тож найближчим часом рейтинг, ймовірно, залишиться стабільним.
Глибокі станції метро — це не просто інженерні досягнення. Вони відображають характер міст: київську наполегливість долати кручі Дніпра й китайську готовність будувати під горами. Кожна така станція — маленький підземний світ зі своїми правилами, звуками й відчуттями. І поки ескалатори крутяться, цей світ продовжує приймати пасажирів щодня.
Leave a Reply