Звільнення з лав Збройних Сил України під час дії воєнного стану можливе виключно за чітко визначеними підставами статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Загальної демобілізації станом на літо 2026 року немає. Найчастіше військовослужбовці виходять зі служби за станом здоров’я (висновок ВЛК про непридатність або тимчасову непридатність), за сімейними обставинами чи після досягнення граничного віку.
Процес завжди стартує з рапорту, який подають безпосередньому командиру або через застосунок «Армія+». Без повного пакета підтверджуючих документів рапорт повернуть. Після позитивного рішення командування готує наказ, військовослужбовець проходить обхідний лист і стає на облік у ТЦК та СП.
Восени 2026 року очікується початок поетапного звільнення тих, хто служить з 2014 чи 2022 року, за критеріями тривалості служби та кількості бойових днів. Указ Президента матиме пріоритет над контрактами.
Правові підстави звільнення під час воєнного стану
Чинне законодавство чітко розмежовує підстави для мобілізованих, контрактників і кадрових військових. Під час дії воєнного стану перелік обмежений. Основні категорії — вік, здоров’я, сімейні обставини, судовий вирок і звільнення з полону. Власне бажання (крім іноземців після шести місяців служби) не працює.
За віком звільняють автоматично: 60 років для рядового, сержантського, старшинського складу, молодших і старших офіцерів, 65 років — для вищого офіцерського складу. Граничний вік не скасовується навіть у період особливого періоду. У нашій практиці такі випадки проходять найшвидше, бо документи мінімальні — паспорт і витяг з особової справи.
Стан здоров’я — найпоширеніша підстава. ВЛК може визнати непридатність до військової служби з виключенням з обліку або тимчасову непридатність з переоглядом через 6–12 місяців. Тимчасова непридатність теж дає право на звільнення в запас. Інвалідність (за умови, що військовослужбовець не виявив бажання продовжувати службу) також є підставою.
Сімейні обставини охоплюють конкретний закритий перелік: троє і більше дітей віком до 18 років (без заборгованості з аліментів понад три місяці), самостійне виховання дитини, постійний догляд за хворим членом сім’ї за висновком МСЕК або ЛКК, дитина з інвалідністю чи тяжкими захворюваннями (онкологія, ДЦП, цукровий діабет І типу тощо). Якщо обоє з подружжя служать і мають дитину до 18 років — право на звільнення має дружина. Окремо передбачено звільнення у зв’язку із загибеллю або зникненням безвісти близького родича під час війни.
Судовий вирок із позбавленням або обмеженням волі, а також звільнення з полону (якщо особа не бажає продовжувати службу) закривають список основних підстав. Для жінок-військовослужбовиць додатково діють вагітність і відпустка по догляду за дитиною до трьох (а в окремих випадках до шести) років.
- Стан здоров’я: постанова ВЛК, медичні виписки, розрахунок вислуги років.
- Троє і більше дітей: свідоцтва про народження, довідка про склад сім’ї, довідка про відсутність аліментної заборгованості.
- Догляд за родичами: висновок МСЕК/ЛКК, акт обстеження умов проживання, документи про родинні зв’язки.
- Вік: паспорт, аркуш бесіди, витяг з особової справи.
Копії краще нотаріально засвідчити заздалегідь. Оригінали залишаються у військовослужбовця до моменту видачі наказу.
Звільнення за станом здоров’я: шлях через військово-лікарську комісію
Найбільша кількість рапортів у 2026 році стосується саме здоров’я. Процес починається з рапорту на направлення до ВЛК. Командир зобов’язаний його розглянути. Після обстеження комісія виносить постанову. Якщо встановлено непридатність — військовослужбовець подає другий рапорт уже на звільнення, додаючи постанову ВЛК.
Типова помилка — чекати, поки «самі направлять». У нашій практиці такі очікування затягують процес на місяці. Краще фіксувати кожен крок письмово або через «Армія+». Якщо ВЛК визнає тимчасову непридатність, звільнення все одно можливе, але з подальшим переоглядом через 6–12 місяців. Після переогляду статус можуть змінити.
Приклади з реальної практики 2025–2026 років: військовослужбовець з хронічним захворюванням опорно-рухового апарату після двох операцій отримав постанову про непридатність і був звільнений протягом 45 днів. Інший випадок — контузія з наслідками: тимчасова непридатність на 9 місяців дозволила вийти в запас, а після переогляду статус підтвердили. Третій приклад — онкологія родича, яка вимагала постійного догляду: тут уже працювала сімейна підстава в поєднанні з медичними документами.
Підводний камінь 2026 року — навантаження на ВЛК. Черги зросли, тому рекомендуємо мати всі попередні медичні записи, результати обстежень і виписки з цивільних лікарень. Якщо комісія затягує — можна оскаржити дії через вище командування або суд.
Сімейні обставини: детальний розбір і типові відмови
Сімейні підстави залишаються одними з найскладніших через необхідність довести відсутність інших осіб, зобов’язаних здійснювати догляд. Перелік визначений частиною дванадцятою статті 26 і є вичерпним. Будь-яке розширення тлумачення командування не приймає.
Для трьох і більше дітей ключовий документ — відсутність заборгованості з аліментів. Навіть невелика сума понад три місяці блокує звільнення. Самостійне виховання дитини вимагає рішення суду або документів, що підтверджують відсутність другого з батьків. Догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи можливий лише за умови, що інших працездатних родичів немає.
Кейс 2026 року: військовослужбовець, у якого дружина має інвалідність І групи і двоє дітей до 10 років, зібрав повний пакет — свідоцтва, висновок МСЕК, акт соцслужби. Рапорт через «Армія+» розглянули за 18 днів, наказ підписали. Інший випадок — загибель брата на фронті: документи з ТЦК і довідка про родинні зв’язки дозволили звільнення протягом місяця. Натомість спроба звільнитися через «складні сімейні обставини» без конкретної підстави закінчилася відмовою.
Поширена помилка — подавати рапорт без акту обстеження умов проживання. Без нього документи вважаються неповними. Ще один нюанс 2026 року: якщо дитина потребує домашнього догляду до шести років за медичним висновком, право мають і чоловіки, і жінки.
Самовільне залишення частини (СЗЧ) не є шляхом до звільнення. Воно тягне кримінальну відповідальність. Навіть якщо пізніше з’являться законні підстави, статус СЗЧ ускладнює процедуру. У 2026 році діє спрощена програма повернення для тих, хто залишив частину до 12 червня, але це повернення на службу, а не звільнення.
Покрокова процедура подання рапорту та розгляду
Усе починається з підготовки рапорту. У документі обов’язково вказують ПІБ, посаду, точне посилання на пункт статті 26, перелік додатків і бажання (або небажання) проходити службу в резерві. Найзручніший спосіб 2026 року — застосунок «Армія+». Він фіксує дату подання, не дозволяє «загубити» документ і дає можливість відстежувати статус.
Паперовий рапорт подають особисто під розписку або цінним листом з описом вкладення. Термін розгляду — до 30 днів, у складних випадках плюс 15 днів. Якщо командир затягує, можна скаржитися вищому командуванню або до Міністерства оборони.
Після позитивного рішення готується наказ про звільнення. Військовослужбовець проходить обхідний лист (здача зброї, майна, документів), отримує розрахунок грошового забезпечення, припис і витяг з наказу. Особову справу надсилають до ТЦК та СП за місцем обліку. Протягом п’яти днів потрібно стати на облік і отримати військово-обліковий документ з позначкою про звільнення.
Типові помилки: відсутність посилання на конкретний пункт закону, неповний пакет документів, подання рапорту «через знайомих» без реєстрації. У нашій практиці такі випадки повертають на доопрацювання і втрачають час. Електронний рапорт через «Армія+» мінімізує ці ризики.
Очікувана часткова демобілізація восени 2026 року
Міністр оборони Михайло Федоров у червні 2026 року заявив, що з кінця осені розпочнеться поетапне звільнення військовослужбовців, які служать з 2014 або з 2022 року. Критерії — загальна тривалість служби та кількість бойових днів. Ті, хто має найбільший бойовий досвід, потраплять у першу хвилю.
Указ Президента матиме пріоритет навіть над підписаними новими контрактами. Планується створити калькулятор, за допомогою якого кожен зможе оцінити орієнтовний місяць звільнення. Після звільнення діятиме базова відстрочка шість місяців, а кожен день участі в боях додаватиме додатковий день.
Важливо розуміти: це не загальна демобілізація. Кількість звільнених щомісяця залежатиме від ситуації на фронті. Офіцери, за словами заступника міністра, у першу чергу не потраплять під звільнення через потребу в командному складі. Ті, хто не бажає чекати, можуть підписати новий контракт на 10, 14 або 24 місяці з гарантованою відстрочкою після його завершення.
За моїм досвідом, багато військовослужбовців уже зараз фіксують бойові дні через відповідні рапорти, щоб мати підтвердження для майбутнього калькулятора. Це правильна стратегія.
- Граничний вік: 60 / 65 років.
- Термін розгляду рапорту: 14–30 днів (+15 у складних випадках).
- Тимчасова непридатність: переогляд через 6–12 місяців.
- Очікуваний старт часткової демобілізації: кінець осені 2026.
- Базова відстрочка після звільнення: 6 місяців + бойові дні.
Що відбувається після наказу і як уникнути повторної мобілізації
Після наказу про звільнення військовослужбовець виключається зі списків частини. Грошове забезпечення виплачують у повному обсязі, включаючи компенсації. Особову справу передають до ТЦК. Статус — запас або відставка (залежно від віку та стану здоров’я).
Щоб мінімізувати ризики повторного призову, важливо правильно стати на облік і зберегти всі документи. Якщо звільнення відбулося за станом здоров’я з виключенням з обліку — повторна мобілізація майже виключена. При тимчасовій непридатності після переогляду статус можуть переглянути.
Практичний нюанс: деякі ТЦК вимагають додаткові довідки. Краще мати при собі копії постанови ВЛК, наказу та розрахунку вислуги. У 2026 році електронний військово-обліковий документ у «Армія+» значно спрощує перевірку статусу.
Альтернативний підхід для тих, хто не має підстав для негайного звільнення, — підписання нового контракту з чітким терміном. Після його завершення особа отримує відстрочку, розраховану індивідуально з урахуванням попередньої служби та бойового досвіду.
Міф: «Можна звільнитися за власним бажанням після двох років служби». Реальність: Під час воєнного стану такої підстави немає.
Міф: «Рапорт через «Армія+» автоматично звільняє». Реальність: Це лише фіксація подання. Рішення ухвалює командування.
Міф: «Після СЗЧ можна легалізуватися і одразу звільнитися». Реальність: Спочатку потрібно повернутися на службу за спрощеною процедурою, а потім уже подавати рапорт за наявності підстав.
Практичні поради, підводні камені та зміни 2026 року
Головна порада — збирати документи заздалегідь. Медичні виписки, свідоцтва, висновки комісій мають бути актуальними. Друга — фіксувати все письмово. Усна домовленість з командиром нічого не варта, якщо рапорт не зареєстрований.
Підводний камінь — зміна дислокації частини. Якщо частину передислокували, рапорт може «гуляти» між штабами. У таких випадках допомагає електронний канал через «Армія+». Ще один ризик — неповні дані про бойові дні. Вони знадобляться як для можливого указу Президента, так і для розрахунку відстрочки.
Зміни 2026 року: розширення функціоналу «Армія+» (цифровий військово-обліковий документ, нові типи рапортів), анонс поетапного звільнення довгослужачих, нові контракти з фіксованими термінами та індивідуальними відстрочками. Воєнний стан і загальна мобілізація продовжені до 31 жовтня 2026 року, тому загальної демобілізації найближчими місяцями не буде.
Для тих, хто вже має підстави, найкращий час діяти — зараз. Документи не втрачають чинності, а навантаження на систему зростає. Ті, хто чекає осіннього указу, можуть паралельно готувати пакет на випадок, якщо критерії їх не покриють. У будь-якому разі знання своїх прав і чітке дотримання процедури залишаються єдиним надійним шляхом.
Застосунок «Армія+» став основним каналом подання рапортів. З’явився цифровий військово-обліковий документ. Анонсовано калькулятор бойових днів для майбутньої часткової демобілізації. Нові контракти дають чіткі терміни служби та відстрочки після їх завершення. Офіцери в першу хвилю звільнення, ймовірно, не потраплять.
Leave a Reply