В Україні окремого податку на спадщину як такого не існує. Оподатковується дохід фізичної особи у вигляді вартості успадкованого майна. Ставка залежить від ступеня споріднення та резидентського статусу: 0 % для близьких родичів-резидентів, 5 % плюс військовий збір для інших резидентів і 18 % плюс 5 % військового збору, якщо хоча б одна сторона — нерезидент.
Спадкоємець самостійно відповідає за сплату. Для нерезидентів податок потрібно внести до нотаріального оформлення, інакше свідоцтво не видадуть. Резиденти зі ставкою 5 % можуть сплатити або одразу, або через річну декларацію до 1 серпня наступного року.
Оціночна вартість майна визначає базу. У 2026 році правила залишаються стабільними, але військовий збір уже кілька років тримається на рівні 5 %, що суттєво підвищує загальне навантаження порівняно з попередніми періодами.
Хто і скільки платить: три основні ставки у 2026 році
Податковий кодекс України (стаття 174) чітко розділяє спадкоємців на три категорії. Перша — члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення, які є резидентами. До першого ступеня належать чоловік або дружина, батьки, діти (у тому числі усиновлені). До другого — рідні брати й сестри, бабусі, дідусі, онуки. Для них ставка ПДФО дорівнює нулю, військовий збір теж не нараховується. У нашій практиці саме ця категорія становить більшість звернень: люди часто дивуються, що за квартиру батьків чи дім бабусі нічого платити не треба, окрім нотаріальних послуг.
Друга категорія — інші резиденти України. Це племінники, дядьки, тітки, двоюрідні брати й сестри, колишнє подружжя, а також особи, які не мають родинних зв’язків, але спадкують за заповітом. Вони сплачують 5 % ПДФО і 5 % військового збору. Разом виходить 10 % від оціночної вартості. Приклад із реального кейсу 2025 року, який залишається актуальним: племінник успадкував квартиру в Києві оцінкою 2,4 млн грн. Податок склав 120 тис. грн ПДФО плюс 120 тис. грн військового збору — загалом 240 тис. грн. Багато хто сподівався на нульову ставку, бо «ми ж родичі», і отримував неприємний сюрприз.
Третя категорія — будь-який нерезидент, незалежно від ступеня споріднення, або спадщина від нерезидента. Тут діє 18 % ПДФО плюс 5 % військового збору, тобто 23 %. За моїм досвідом, саме ця ставка викликає найбільше питань у громадян, які проживають за кордоном, але мають батьків або родичів в Україні. Навіть син, який постійно живе в Польщі чи Німеччині і має український паспорт, але втратив статус резидента, платить повну суму. Нотаріус не видасть свідоцтво, поки не побачить квитанцію про сплату.
Окремі пільги зберігаються для осіб з інвалідністю I групи, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вони отримують нульову ставку незалежно від споріднення. Пенсіонери окремої пільги не мають — усе залежить виключно від ступеня споріднення та резидентності.
• 0 % — близькі родичі-резиденти (1–2 ступінь)
• 5 % + 5 % — інші резиденти
• 18 % + 5 % — нерезиденти
• Декларація — до 1 травня, сплата — до 1 серпня наступного року
Як визначається база оподаткування та коли виникає обов’язок
Базою є оціночна вартість майна. Для нерухомості це ринкова оцінка, яку робить сертифікований оцінювач. Для автомобілів — за даними реєстру або оцінкою. Для грошових вкладів — номінальна сума. Важливо розуміти: оцінка має бути актуальною. Якщо спадкоємець тягне з оформленням кілька років, вартість може суттєво змінитися, і податкова прийме нову оцінку.
Обов’язок сплати виникає з моменту набуття права власності. Для резидентів зі ставкою 5 % є два шляхи. Перший — сплатити до нотаріуса: тоді декларацію подавати не потрібно, нотаріус сам передає дані. Другий — оформити спадщину без сплати, а потім до 1 травня наступного року подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити до 1 серпня. У практиці багато хто обирає другий варіант, бо не має одразу великої суми. Однак затримка тягне штрафи і пеню.
Для нерезидентів варіантів немає: податок обов’язково до нотаріального оформлення. Без квитанції свідоцтво не видадуть. Сплата відбувається за місцем нотаріального оформлення. Код бюджетної класифікації для ПДФО в таких випадках — 11010501. Військовий збір сплачується окремо.
Типова помилка 2026 року: люди вважають, що якщо майно отримано у 2025-му, то все вже закрито. Насправді деклараційна кампанія 2026 стосується саме спадщини 2025 року. Хто не подав до 1 травня 2026-го, уже ризикує штрафами.
Практичні кейси: скільки реально доводиться платити
Кейс перший. Дочка, резидентка, успадкувала квартиру матері в обласному центрі. Оцінка — 1,8 млн грн. Ставка 0 %. Витрати лише на нотаріуса (близько 4–6 тис. грн), оцінку (2–3 тис.) і реєстрацію права. Загалом до 10 тис. грн. Жінка була здивована, бо чула про «великі податки», але близьке споріднення врятувало.
Кейс другий. Племінник успадкував будинок дядька. Оцінка 3,2 млн грн. Ставка 5 % + 5 %. Податок — 320 тис. грн. Чоловік продавав машину, щоб зібрати суму. Якби він був нерезидентом, сума зросла б до майже 736 тис. грн. Різниця колосальна.
Кейс третій. Українець, який живе в Канаді понад п’ять років і вважається нерезидентом, успадкував земельну ділянку від батька. Ставка 23 %. Ділянка оцінена в 900 тис. грн. Податок — понад 200 тис. грн. Нотаріус вимагав сплату до видачі свідоцтва. Чоловік оформлював довіреність на родича в Україні, але податок платив особисто через український рахунок.
У всіх випадках ключовим виявилося правильне визначення резидентності. Люди часто плутають громадянство і резидентство. Навіть з українським паспортом можна бути нерезидентом, якщо центр життєвих інтересів за кордоном.
Міф: «Пенсіонери не платять податок на спадщину».
Реальність: пенсійний статус не дає пільги. Усе вирішує ступінь споріднення.
Міф: «Якщо є заповіт, ставка завжди 0 %».
Реальність: заповіт не змінює податкові ставки — важливі лише споріднення і резидентність.
Строки, декларація та наслідки прострочення
Строк прийняття спадщини — шість місяців з дня смерті. Якщо спадкоємець проживав разом зі спадкодавцем і не відмовився, він вважається таким, що прийняв спадщину автоматично. Після цього можна звертатися за свідоцтвом навіть пізніше. Однак податкові строки жорсткіші.
Резиденти зі ставкою 5 % подають декларацію до 1 травня року, наступного за роком отримання. Сплата — до 1 серпня. У 2026 році це стосується спадщини, отриманої у 2025-му. Неподання тягне штраф 340 грн за перше порушення і 1020 грн за повторне протягом року. Пеня нараховується щодня.
Нерезиденти не подають декларацію в такому порядку — вони платять до оформлення. Якщо ж якось оформили без сплати (що майже неможливо), податкова все одно виставить вимогу.
За моїм досвідом, найчастіша помилка — ігнорування військового збору. Люди рахують лише 5 % або 18 % ПДФО і забувають про додаткові 5 %. У результаті сума раптом подвоюється, і починається паніка.
Особливості для нерезидентів та спадщини з іноземним елементом
Нерезидент — фізична особа, яка не є резидентом України. Критерії резидентності прописані в Податковому кодексі: місце проживання, центр життєвих інтересів, строк перебування. Навіть громадянин України може бути нерезидентом.
Якщо спадкоємець-нерезидент отримує майно від резидента, ставка 18 % + 5 %. Те саме, якщо спадкодавець був нерезидентом. Податок сплачується до нотаріуса. Без підтвердження сплати свідоцтво не видається. Сплата йде за місцем оформлення.
Практичний нюанс 2026 року: багато українців, які виїхали після 2022-го, формально залишаються резидентами, бо мають майно і родину в Україні. Але якщо вони проводять більшість часу за кордоном і мають там постійне місце проживання, податкова може оскаржити статус. Краще заздалегідь отримати консультацію.
Ще один момент — подвійне оподаткування. Україна має угоди з багатьма країнами. Іноді можна зарахувати податок, сплачений в іншій державі, але це складна процедура, яка вимагає документів і часу.
Документи, оцінка майна та витрати крім податку
Окрім самого податку, спадкоємець несе витрати на оцінку (1–4 тис. грн), послуги нотаріуса (2–10 тис. грн залежно від складності), витяги з реєстрів, державну реєстрацію права. Середній чек оформлення без податку — 5–12 тис. грн.
Обов’язковий пакет: паспорт і РНОКПП спадкоємця, свідоцтво про смерть, документи про споріднення або заповіт, правовстановлюючі документи на майно. Для нерухомості — витяг з Державного реєстру речових прав. Оцінка потрібна майже завжди, коли є оподатковувана ставка.
Типова помилка — економити на оцінці і брати «дешеву». Податкова може не прийняти, і доведеться робити нову. Краще одразу звертатися до оцінювача з досвідом роботи зі спадковими справами.
У 2026 році нотаріуси працюють у звичайному режимі, але на тимчасово окупованих територіях діють особливі правила: спадкову справу можна відкрити у будь-якого нотаріуса на підконтрольній території.
- Визначити ступінь споріднення і резидентність
- Зібрати документи протягом 6 місяців
- Зробити оцінку майна
- Розрахувати податок (0 / 10 / 23 %)
- Сплатити або задекларувати вчасно
- Отримати свідоцтво і зареєструвати право
Типові помилки та як їх уникнути
Перша помилка — вважати, що «ми родичі, тож нічого не платимо». Тільки перший і другий ступінь дають нуль. Друга — плутати громадянство з резидентністю. Третя — затягувати з декларацією. Четверта — не перевіряти, чи сплачено військовий збір. П’ята — продавати успадковане майно до повної сплати податку: податкова все одно виставить вимогу.
Ще одна поширена ситуація: кілька спадкоємців, один з яких нерезидент. Кожен платить за своєю часткою і своєю ставкою. Якщо частки не визначені, спочатку потрібно домовитися про поділ.
У нашій практиці траплялися випадки, коли люди оформлювали спадщину через суд через пропущений строк, а потім виявлялося, що податкові зобов’язання вже нараховані з пенєю. Краще не доводити до цього.
Не сплативши податок вчасно, ви ризикуєте не лише штрафами, а й проблемами з подальшим розпорядженням майном. Нотаріус або реєстратор можуть відмовити в подальших діях, поки борг не буде погашено.
Що змінилось і що залишилось стабільним у 2026 році
Основні ставки ПДФО на спадщину не змінювалися роками. Головне нововведення останніх років — підвищення військового збору до 5 % з 1 січня 2025 року. У 2026-му воно продовжує діяти. Це суттєво вплинуло на тих, хто спадкує не від близьких родичів.
Податкова служба регулярно публікує роз’яснення, зокрема щодо нерезидентів. У липні 2026 року з’явилися додаткові уточнення: подарунки нерезидентам від резидентів оподатковуються за тими ж правилами, що й спадщина. Це важливо знати тим, хто планує передати майно за життя.
Процедура електронного кабінету платника працює стабільно. Декларацію можна подати онлайн. Багато хто вже користується цією можливістю і уникає черг.
Загалом система залишається передбачуваною. Головне — правильно визначити свою категорію і не пропустити строки. Тоді процес проходить відносно спокійно, навіть якщо сума податку відчутна.
За роки роботи зі спадковими справами я бачив, як правильно оформлена оцінка і вчасна консультація економлять людям десятки і навіть сотні тисяч гривень. Найдорожча помилка — думати, що «якось розберемося». Краще витратити годину на перевірку статусу, ніж потім шукати гроші на податок і штрафи.
Leave a Reply