Що таке єдиний податок: все про спрощену систему -

Все почалося спекотного літа 1998-го, коли економіка лежала на лопатках, а тіньовий ринок проковтнув половину дрібної торгівлі. Тодішній президент Леонід Кучма підписав Указ №727/98 «Про спрощену систему оподаткування», а наступного року його суттєво переписали Указом №746/99. Ідея була зухвало проста: дати маленькому бізнесу податок, який не дозволяє чиновнику прискіпатися. І це спрацювало — лише за перший рік на спрощенку вийшли понад сто тисяч підприємців, які раніше ховалися в тіні.

Сьогодні той указ давно втратив чинність, а правила гри прописані в Податковому кодексі — розділ XIV, глава 1. Але дух залишився той самий: спростити життя тим, хто будує бізнес власними руками. Єдиний податок замінює одразу кілька зборів і знімає з підприємця левову частку бухгалтерського головного болю.

Зміст статті

Звідки взявся єдиний податок і навіщо він потрібен

Спрощена система — це неофіційна назва, яку всі вживають у побуті. У самому ж Кодексі «єдиним податком» називається конкретний платіж, що його сплачують ті, хто перебуває на цьому режимі. По суті, держава пропонує угоду: ти не плутаєшся в загальній системі з її 18% податку на доходи та повноцінним обліком витрат, а натомість платиш просту, прогнозовану суму.

Головна цінність спрощенки — передбачуваність. Підприємець першої чи другої групи наперед знає, скільки віддасть за рік, ще до того, як заробить першу гривню. Це дає змогу планувати ціни, рахувати маржу й не прокидатися вночі від думки про податкову. Саме тому режим так полюбили перукарі, репетитори, дрібні крамарі, фрилансери та сотні тисяч інших.

Чотири групи єдиного податку: кому яка підходить

Спрощена система — не монолітна. Вона ділиться на чотири групи, і кожна заточена під свій тип діяльності та масштаб. Перш ніж заглиблюватися в цифри, варто розкласти по поличках, хто куди потрапляє.

Перша група — найменші з найменших. Це ФОП без жодного найманого працівника, які торгують на ринках або надають побутові послуги населенню. Лімузин-сервісу тут не побудуєш, зате податок копійчаний.
Друга група — робоча конячка малого бізнесу. Послуги для населення та інших спрощенців, виробництво, продаж товарів, ресторанна справа. Можна наймати до 10 працівників, але є нюанс: послуги юрособам на загальній системі надавати не можна.
Третя група — найгнучкіша. Жодних обмежень за кількістю працівників, дозволено працювати з ким завгодно, включно з компаніями на загальній системі. Тут опинилися айтівці, маркетологи, юристи, агенції — усі, чий дохід плаває й може бути високим.
Четверта група — окрема історія для сільгоспвиробників. Сюди потрапляють і ФОП, і юрособи, у яких частка сільськогосподарського виробництва становить щонайменше 75%. Податок рахується не від доходу, а від нормативної грошової оцінки землі.

Вибір групи — це не формальність, а стратегічне рішення, яке визначає і суму податку, і коло клієнтів, і навіть те, чи зможете ви масштабуватися без зайвих перешкод. Помилка на старті часом коштує примусового переходу на дорожчу систему посеред року.

Щоб різниця між трьома найпопулярнішими групами стала наочною, ось зведена таблиця з актуальними цифрами 2026 року.

Джерела даних: Податковий кодекс України, портал tax.gov.ua.

Зверніть увагу на одну хитрість із лімітами: вони фіксуються станом на 1 січня й не змінюються протягом року, навіть якщо мінімалка раптом зросте. Тобто планувати свій «стелю доходу» можна спокійно на всі дванадцять місяців наперед.

Скільки коштує спрощенка у 2026 році

А тепер — найгарячіше: цифри, які б’ють по гаманцю. У 2026-му навантаження відчутно підросло, бо більшість платежів прив’язана до мінімальної зарплати (8 647 грн) та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн). Підняли ці показники — автоматично подорожчав і єдиний податок для першої та другої груп.

Платіж єдинника складається не лише з самого податку. До нього додаються військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ), і саме сума всіх трьох визначає реальну вартість спрощенки.

Єдиний податок. Перша група — максимум 332,80 грн на місяць (10% прожиткового мінімуму). Друга — до 1 729,40 грн (20% мінзарплати). Третя платить 5% від фактичного доходу, або 3%, якщо є платником ПДВ.
Військовий збір. З 2025 року він обов’язковий для всіх. ФОП першої та другої груп віддають фіксовані 864,70 грн на місяць (10% мінзарплати), а третя група — 1% від доходу.
ЄСВ «за себе». Мінімум 1 902,34 грн щомісяця (22% мінзарплати) для всіх трьох груп, незалежно від того, заробили ви щось чи просиділи місяць без замовлень.

Щоб не рахувати в голові, ось як виглядає річне навантаження за максимальними ставками для кожної групи у 2026 році.

Джерело: довідник податкових ставок dtkt.ua.

Маленька, але приємна деталь: ставка єдиного податку для першої та другої груп — це «до» 10% і «до» 20%. Місцеві ради мають право встановити менше. У деяких громадах для другої групи діє 10% чи навіть 5% замість максимальних 20%. За моєю практикою консультування, підприємці часто платять «по максимуму» просто тому, що ніхто не підказав їм заглянути в рішення своєї сільради. Тож перед сплатою завжди звіряйтеся з місцевою ставкою — економія може бути суттєвою.

Які податки замінює єдиний податок

Уся магія спрощенки в тому, що один платіж витісняє цілий букет інших. Платник єдиного податку звільнений від податку на прибуток підприємств, від ПДФО з підприємницького доходу, від ПДВ на внутрішні операції (крім тих, хто свідомо обрав ставку з ПДВ), а також від земельного податку за ділянки, що використовуються в бізнесі.

Це і є та сама спрощеність, заради якої режим створювали. Замість того щоб вираховувати чистий прибуток, віднімати витрати, рахувати амортизацію й боятися помилитися, єдинник бере свій оборот і застосовує до нього просту ставку. Бухгалтерія мінімальна, звітність — раз на квартал або раз на рік, залежно від групи.

Переваги та недоліки спрощеної системи

Жоден податковий режим не буває ідеальним, і єдиний податок не виняток. У нього є яскраві сильні сторони, але й пастки, в які регулярно потрапляють недосвідчені підприємці.

Серед очевидних плюсів, які роблять спрощенку магнітом для малого бізнесу:

Передбачуваність витрат. Перша й друга групи знають свій податок наперед, що безцінно для планування.
Мінімум звітності. Декларація раз на рік (групи 1-2) або раз на квартал (група 3) проти щомісячного марафону на загальній системі.
Можливість обійтися без РРО. Для першої групи касовий апарат не потрібен взагалі, для інших — у визначених винятках.
Низький поріг входу. Зареєструватися можна онлайн через електронний кабінет за лічені хвилини.

Але є й зворотний бік медалі, про який мовчать рекламні гасла:

Жорсткі ліміти доходу. Перевищили стелю — потрапляєте на підвищену ставку, примусовий перехід або взагалі виліт на загальну систему.
Заборонені види діяльності. Гральний бізнес, обмін валют, виробництво підакцизних товарів і ще низка напрямів спрощенцям недоступні. З 1 січня 2026 року до заборонених додалася й охоронна діяльність.
ЄСВ за будь-якого доходу. Навіть у «мертвий» місяць внесок треба заплатити.

Зважувати ці фактори варто ще до реєстрації, бо змінити систему оподаткування серед року не завжди просто, а повторно перейти на спрощенку після відмови дозволено лише раз на рік.

Як перейти на єдиний податок

Процедура реєстрації проста, але любить точність у строках. Новостворений ФОП може обрати спрощенку одразу — достатньо подати заяву разом із документами на держреєстрацію. Якщо ж ви вже працюєте на загальній системі й хочете перейти, дійте за чітким алгоритмом.

Оберіть групу, що відповідає вашому доходу, кількості працівників і колу клієнтів.
Перевірте свій КВЕД — чи дозволена ваша діяльність на обраній групі.
Подайте заяву через електронний кабінет платника не пізніше ніж за 15 днів до початку нового кварталу.
Дочекайтеся внесення запису до реєстру платників єдиного податку — це і є підтвердження переходу.

Після подання заяви варто перевірити свій статус у реєстрі, бо технічні збої трапляються, а працювати на спрощенці без офіційного запису не можна. Дрібниця, яка рятує від штрафів.

Що змінилося у 2026 році

Цей рік приніс єдинникам кілька важливих новацій. По-перше, разом зі зростанням мінімалки до 8 647 грн платежі для першої та другої груп піднялися приблизно на 8-12% порівняно з 2025-м. По-друге, військовий збір тепер закріплений надовго: Закон №4835-IX від 7 квітня 2026 року продовжив його дію щонайменше на три роки після завершення воєнного стану.

Окремо варто стежити за темою обов’язкового ПДВ. У медіа гуляли заголовки про «ПДВ для єдинників з 2026 року», але станом на зараз такого закону немає — це перспектива 2027-го й пізніше, прив’язана до законопроєктів №15111 та №15112. Паралельно держава активізувала боротьбу з так званим «дробленням», коли один бізнес штучно розкидають між кількома ФОП, щоб не перевищувати ліміти. Податкова, БЕБ і Нацбанк отримали доручення працювати в цьому напрямі, тож схеми, що вчора здавалися безпечними, сьогодні можуть привернути зайву увагу.

Для тих, хто тільки придивляється до спрощенки, порада з досвіду: не женіться за найдешевшою групою, а рахуйте під свою реальну модель. Майстру з фіксованим потоком клієнтів ідеально ляже друга група, а фрилансеру з нерівним доходом часто вигідніша третя, де ви платите 5% лише з того, що справді заробили. І завжди тримайте руку на пульсі — податкові правила в Україні люблять оновлюватися щосічня, разом із новою мінімальною зарплатою.