Дар’я Сергіївна Петрожицька (дівоче прізвище Гончар) — українська акторка театру і кіно, співачка та телеведуча, яка народилася 31 травня 1991 року в Чернігові. У 2026 році їй виповнюється 35 років. Вона стала відомою широкій аудиторії після головної ролі Лізи в серіалі «Папік», отримала звання Заслуженої артистки України у 2021 році та з 2025-го веде шоу «Я люблю Україну» на телеканалі ТЕТ.
Її шлях — це історія дівчини з театральної династії, яка пройшла від сцени Чернігова і Київського театру юного глядача до головних ролей у найпопулярніших українських серіалах. Петрожицька поєднує класичну театральну школу з легкістю телевізійного формату, залишаючись при цьому відкритою і щирою в публічному просторі.
Сьогодні вона продовжує зніматися, грати в антрепризах, вести розважальні програми і будувати стосунки на відстані з нареченим, який живе в Німеччині. Її біографія — приклад того, як сімейна традиція, праця і вміння залишатися собою створюють стійку акторську кар’єру навіть у найскладніші часи.
Дитинство в театральній родині та ранні роки
Дар’я Гончар з’явилася на світ у Чернігові в родині, де сцена була не професією, а способом життя. Батько Сергій Гончар — заслужений артист України, один із провідних акторів Чернігівського драмтеатру імені Шевченка. Мати Олена поєднувала роботу балерини та акторки. Дідусь був режисером, бабуся — акторкою. У такій атмосфері дитина буквально всотувала театральне повітря з перших років.
До сімнадцяти років Дар’я жила в районі Масани, ходила до школи №35. Літні канікули традиційно проводила в бабусі. Батько став для неї головним прикладом. Він був людиною принциповою, готовою відстоювати свої погляди навіть через голодування та конфлікти з керівництвом театру. У 2007 році, коли Дар’ї було шістнадцять, батько помер від інсульту у віці сорока трьох років. Ця втрата залишила глибокий слід і водночас зміцнила бажання продовжити сімейну справу.
У родині росла також молодша сестра Анастасія. Дівчата змалку брали участь у дитячих виставах. Дар’я займалася вокалом і танцями, що пізніше допомогло їй і в акторській роботі, і в участі в музичних телепроєктах. У нашій практиці ми часто бачимо, як саме така «домашня» театральна школа дає майбутнім артистам природну сценічну свободу, яку складно набути лише в інституті.
Народилася 31 травня 1991 року. Закінчила університет у 2012-му. Перша кінороль — 2013. Головна роль у «Папіку» — 2019. Звання Заслуженої артистки України — 2021. Ведуча «Я люблю Україну» — з 2025.
Освіта в Карпенка-Карого та перші кроки в театрі
Після школи у 2008 році Дар’я вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Навчалася в творчій майстерні народного артиста України Олега Шаварського. Закінчила заклад у 2012 році за спеціальністю «актор театру та кіно».
Пізніше акторка зізнавалася, що певний час підозрювала: її могли взяти «по блату», бо викладачі добре знали її батька. Проте вона швидко довела, що має власний талант. Після випуску Дар’я стала акторкою Київського академічного театру юного глядача на Липках. Там вона зіграла десятки ролей — від Дуняші у «Вишневому саду» Чехова до Русалки водяної в «Лісовій пісні» Лесі Українки, від Місіс Мейзі в «Доброму Хортоні» до Марії Антонівни в «Ревізорі».
Театральна робота дала їй міцну техніку, вміння тримати увагу залу і працювати з різними жанрами. Паралельно почалися перші зйомки. У 2013 році з’явилася роль молодої лікарки Тамари Токарєвої в серіалі «Жіночий лікар-2». Далі були епізоди в «Кафе на Садовій», «Чорній квітці», «Громадянині Ніхто» та інших проєктах. Ці роки були часом накопичення досвіду, коли акторка ще не була зіркою, але вже працювала професійно і системно.
Типова помилка молодих акторів — чекати «великої ролі» і відмовлятися від епізодів. Дар’я пішла іншим шляхом: брала майже все, що пропонували, і відточувала майстерність на практиці. Саме цей підхід пізніше дозволив їй впевнено увійти в «Папік».
Серіал «Папік» — роль, що змінила все
У 2019 році вийшов серіал «Папік» виробництва «Квартал 95». Дар’я Петрожицька отримала одну з головних ролей — Лізу Якушеву, молоду дівчину, яка знайомиться зі стильним пенсіонером у виконанні Станіслава Боклана. Хімія між партнерами, легкий гумор і життєвість персонажів зробили проєкт надзвичайно популярним.
Глядачі швидко запам’ятали Лізу: трохи наївну, місцями авантюрну, але щиру. Роль вимагала і комедійного відчуття, і емоційної правди. Дар’я впоралася блискуче. Другий сезон 2021 року лише закріпив успіх. Після «Папіка» акторку почали впізнавати на вулицях, з’явилися пропозиції головних ролей, а в вересні 2021-го указом Президента України їй присвоїли звання Заслуженої артистки України.
Цікаво, що сама Петрожицька ставиться до звання з певною іронією. Вона каже, що воно звучить «пафосно», і згадує, що для неї справжнім заслуженим артистом був батько. Проте визнання стало важливим етапом. Воно підтвердило: робота в театрі і кіно дала результат.
Міф: Після «Папіка» все прийшло легко.
Реальність: За плечима були роки театру, епізодичні ролі і важка праця. «Папік» став результатом, а не початком.
Кіно, серіали та телепроєкти 2020–2026 років
Після прориву Дар’я не зупинилася. У 2020-му вона знялася в «Мишоловці для кота», «Відважних», «Побаченні в Вегасі». Далі були «Свати 7», «Бурштинові копи», «Дикі». У 2023-му вийшов серіал «Встигнути до 30», де вона зіграла Іру, і військовий проєкт «Табун» з роллю Катерини.
2024 рік приніс одразу кілька сильних робіт: головну роль Інги в «Якщо чесно», Олександри в «Двох сестрах» і Машу в «Будиночку на щастя». У 2025–2026 з’явилися «Бісова пательня», «Випробувальний термін», «7 бажань» та інші проєкти. Паралельно акторка грає в антрепризних виставах, які дозволяють їй зберігати зв’язок із живою аудиторією.
У 2020 році Дар’я брала участь у «Танцях з зірками» на 1+1, раніше доходила до фіналу «Голосу країни». Ці проєкти показали її як різнобічну артистку, яка вміє і співати, і танцювати, і тримати сцену в прямому ефірі.
З 2025 року вона стала ведучою шоу «Я люблю Україну» на ТЕТ, замінивши Ксенію Мішину. Пропозицію їй робили кілька разів, але вона довго відмовлялася, боючись не впоратися. Коли нарешті погодилася, виявилося, що її природна харизма ідеально підходить формату.
Особисте життя: перший шлюб, втрата і новий наречений
У двадцять років, ще під час навчання, Дар’я вийшла заміж за однокурсника Олексія Петрожицького. Шлюб тривав близько п’яти років. Пара пережила важку втрату — Дар’я була вагітна, але через ускладнення після довгої поїздки в маршрутці втратила дитину. Пізніше вона відкрито говорила про це в інтерв’ю.
Після розлучення акторка залишила прізвище чоловіка. Вона пояснює: саме як Петрожицька вона стала відомою, і тепер це вже бренд. Навіть якщо вийде заміж вдруге, у документах може змінити прізвище, але для глядачів залишиться Петрожицькою. З колишнім чоловіком зараз майже не спілкуються — лише рідкісні привітання зі святами.
У 2021 році під час відпочинку в Єгипті Дар’я познайомилася з іншим Олексієм — фінансовим аналітиком із Харкова, який живе і працює в Німеччині. Стосунки розвивалися, у 2023-му він зробив пропозицію у Венеції. Пара заручена, але весілля відкладає через війну. Більшість часу вони проводять на відстані. На початку повномасштабного вторгнення Дар’я близько дев’яти місяців жила з нареченим у Німеччині, але повернулася в Україну, бо не уявляє себе поза професією і країною.
За моїм досвідом спостереження за українськими акторами воєнного часу, саме такі стосунки на відстані стають випробуванням на міцність. Дар’я відкрито каже: поки комфортно — це нормально. Але іноді дуже хочеться простого людського обійму.
Життя і робота під час війни
Після 24 лютого 2022 року Дар’я, як і багато колег, допомагала армії, брала участь у благодійних концертах, підтримувала волонтерські ініціативи. Повернувшись з Німеччини, вона продовжила зніматися і грати в театрі. Гонорари зменшилися, але акторка каже, що їй вистачає: немає дітей, є власне житло в Києві, веде досить економний спосіб життя.
Вона відкрито розповідає про витрати: продукти на кілька днів — близько трьох тисяч гривень, денний раціон — приблизно п’ятсот. Любить кулінарні відділи супермаркетів і не соромиться купувати готові страви. Така відвертість додає їй довіри аудиторії.
У 2026 році Дар’я Петрожицька залишається однією з найзатребуваніших українських акторок середнього покоління. Вона вміє бути різною — і ніжною Лізою з «Папіка», і сильною військовою з «Табуна», і легкою ведучою розважального шоу. І при цьому не втрачає зв’язку з живою театральною сценою.
Дар’я має татуювання з літерами SEA — перші букви імен батьків Сергія та Олени і сестри Анастасії. Для неї це постійний спогад про родину.
Її історія показує, що акторська кар’єра в Україні сьогодні — це не лише талант і удача. Це вміння триматися коренів, працювати системно, залишатися відкритою до глядача і не боятися говорити про складне. Дар’я Петрожицька робить усе це з тією самою легкістю і внутрішньою силою, яку колись бачила в батькові на чернігівській сцені.
Leave a Reply