Денис Бігус насамперед працює на власний антикорупційний проєкт Bihus.Info, який заснував і очолює вже понад десять років. Ця команда журналістів та юристів спеціалізується на глибоких розслідуваннях, що викривають приховані активи, схеми та зв’язки у владі й бізнесі. Проєкт тримається на суміші міжнародних грантів для підтримки незалежних медіа та донатів від тисяч глядачів, які вважають такі викриття необхідними для здорової держави.
Окремо від журналістики, у 2024–2025 роках Бігус мав офіційну позаштатну співпрацю з Департаментом військової контррозвідки СБУ як гласний позаштатний працівник. Це добровільна допомога у конкретних оперативних завданнях — без зарплати з бюджету та без статусу військовослужбовця. У вересні 2025 року його мобілізували до Збройних сил України, і редакція продовжує роботу без його щоденної участі.
Таке поєднання ролей породжує гарячі дискусії: одні бачать у ньому принципового захисника публічних інтересів, інші — людину з подвійною лояльністю. Насправді все набагато простіше і водночас складніше — це історія журналіста, який пройшов через Майдан, фронт і постійний тиск, намагаючись залишатися корисним там, де його навички дають найбільший ефект.
Шлях від Вінниці до антикорупційного фронту
Народився Денис Бігус 15 жовтня 1985 року у Вінниці. Історична освіта в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дала йому навички роботи з архівами та документами — вміння, яке пізніше стало його головною зброєю. Перші журналістські кроки він робив у районній газеті, потім у «Економічній правді», «Сьогодні», політичному відділі «Інтерфакс-Україна» та на 5-му каналі.
2013 рік став переломним. Бігус запустив програму «Наші гроші з Денисом Бігусом» — формат, де розслідування поєднувалися з прямим ефіром і розбором документів. Це був час, коли корупція вже не ховалася в тіні, а сміливо виходила на світло. Революція Гідності тільки посилила його переконання: журналістика може бути не просто професією, а інструментом тиску на систему. Під час Майдану він організовував склад ліків для активістів — практична допомога, яка показала його характер.
Після 2014-го проєкт еволюціонував у повноцінну редакцію Bihus.Info. Тут уже не просто телевізійні сюжети, а системна робота з відкритими даними, витоками, юридичним супроводом і громадським тиском. Бігус не просто ведучий — він ідеолог і лідер команди, яка з часом виросла до кількох десятків людей.
Bihus.Info: як працює машина викриттів
Bihus.Info — це не просто YouTube-канал. Це ціла екосистема. Основний напрям — щотижневі розслідування, де журналісти копають глибоко: від декларацій до офшорів, від родинних зв’язків до реальних бенефіціарів. Другий ключовий проєкт — «Тисни». Юристи супроводжують справи після публікацій, моніторять провадження, допомагають іншим медіа та активістам у регіонах. Третій напрям — «Свої Люди» та освітні ініціативи.
Результат видно не одразу. Одне розслідування може запустити ланцюжок: НАЗК перевіряє спосіб життя, САП подає позов про конфіскацію майна, суд розриває сумнівний договір, а бюджет економить мільйони. У 2026 році команда продовжує працювати — суддівські династії втрачають активи, віцепрем’єри отримують позови на квартири в центрі Києва, а місцеві чиновники програють суди через дерибан.
Для початківців важливо зрозуміти: розслідувальна журналістика — це не сенсації заради кліків. Це кропітка робота з тисячами сторінок документів, де кожна цифра має значення. Для просунутих читачів — це приклад того, як невелика незалежна команда може змусити працювати державні механізми, які інакше іржавіють.
Фінансування: гранти, донати та питання незалежності
Bihus.Info тримається на трьох основних джерелах: міжнародні гранти для підтримки антикорупційних медіа, монетизація YouTube та прямі донати від аудиторії через Patreon, сайт і крипту.
Гранти зазвичай надають на інституційну сталість або конкретні проєкти — юридичний супровід, освітні програми, розслідування певної тематики. Донори (міжнародні фонди та програми) підтримують широку боротьбу з корупцією як стратегічний пріоритет для України. Редакція неодноразово наголошувала: теми та фігурантів обирає команда, а не грантодавці. Це ключова відмінність від олігархічних медіа, де власник може прямо впливати на порядок денний.
Донати від глядачів — це не просто «лайкни і підтримай». Це спосіб зробити редакцію менш залежною від грантів, які іноді заморожують або змінюють пріоритети. У 2025–2026 роках, коли частина грантового фінансування стала менш передбачуваною, саме аудиторія допомогла утримати темп.
Критики часто питають: «А хто стоїть за Bihus.Info?». Відповідь проста і водночас незручна для конспірологів: стоїть громада людей, які вважають корупцію головною загрозою обороноздатності країни. Конкретні цифри грантів публікуються не завжди детально — це поширена практика для незалежних редакцій, щоб захистити джерела та уникнути тиску. Але принцип прозорості команда демонструє у відповідях на запити та у власних відео-розборах.
Позаштатна співпраця з СБУ: що це означає насправді
У червні 2025 року нардеп Олексій Гончаренко опублікував угоду, з якої випливало, що Денис Бігус — гласний позаштатний працівник Департаменту військової контррозвідки СБУ. Бігус підтвердив це у відеозверненні.
За його словами, після звільнення з патрульної поліції наприкінці 2023 року знайомі з контррозвідки почали залучати його до окремих завдань. Він отримав посвідчення, яке дає можливість працювати з певною інформацією та відвідувати конкретні місця. Важливо: жодної зарплати з державного бюджету, жодного статусу учасника бойових дій з цієї співпраці. Це саме та форма залучення цивільних експертів, яку передбачає законодавство про оперативно-розшукову діяльність.
У контексті повномасштабної війни така співпраця виглядає логічною. Корупція в оборонних закупівлях, витік коштів, російський вплив через бізнес-зв’язки — все це перетинається з інтересами контррозвідки. Журналіст, який роками копає саме ці теми, має унікальну експертизу. Бігус підкреслював: журналістська робота залишається окремо, а допомога державі — це громадянська позиція.
Політичні опоненти використали цю інформацію як інструмент тиску після того, як Bihus.Info опублікувало розслідування про «Гончаренко-центри» та їхні можливі зв’язки з бізнесом Олега Бахматюка. Замість відповіді на суть викриття пролунали вимоги розкрити бюджет редакції. Команда Bihus.Info розцінила це як спробу тиску і звернулася до Верховної Ради та НАЗК.
Для просунутих читачів тут цікавий момент: у гібридній війні межа між громадянським суспільством і державними інституціями часто стирається. Люди з експертизою допомагають там, де можуть. Питання не в тому, чи «працює на СБУ», а в тому, чи впливає це на якість і незалежність журналістських матеріалів. Поки що команда продовжує критикувати і владу, і окремі силові структури — це найкращий індикатор.
Мобілізація 2025: Бігус у ЗСУ та майбутнє проєкту
У вересні 2025 року Вінницький ТЦК вручив Бігусу повістку. Він назвав це «пропозицією, від якої складно відмовитися», і пішов служити. Редакція Bihus.Info заявила, що робота триває — команда залишилася на місцях, розслідування виходять, а юридичний тиск посилюється.
Це не перша служба Бігуса. Після 24 лютого 2022 року він добровільно пішов до ЗСУ, служив оператором розвідувального дрона, коригував артилерію. Повернувся до журналістики наприкінці 2023-го, а тепер знову в строю. Така траєкторія типова для багатьох українських медійників: спочатку фронт, потім інформаційний фронт, і знову фронт.
Для команди це виклик — втрата лідера та обличчя проєкту. Але водночас і перевірка на стійкість. Bihus.Info вже не залежить від однієї людини. Це інституція з власною репутацією, нагородами (включаючи Free Media Awards та визнання на національних конкурсах) та налагодженими процесами.
Чому розслідування Бігуса досі мають значення у 2026 році
Корупція під час війни — це не просто моральна проблема. Це пряма загроза життю військових і майбутньому країни. Коли мільйони бюджетних коштів осідають у кишенях через фіктивні договори, коли оборонні підприємства працюють на «своїх», а суддівські династії обростають маєтками — це послаблює оборону.
Bihus.Info не просто «палить схеми». Команда створює прецеденти: після їхніх матеріалів відкриваються провадження, накладаються арешти, розриваються контракти, а чиновники втрачають імунітет. Це не завжди закінчується вироками — українська судова система все ще повільна. Але тиск накопичується.
Для початківців: дивіться не тільки самі відео, а й те, що відбувається після. Для просунутих: звертайте увагу на методи — робота з відкритими реєстрами, аналіз ланцюжків власності, юридичний супровід. Це еталон сучасної української розслідувальної журналістики.
Денис Бігус на кого працює? Насамперед — на тих, хто вважає, що Україна має бути чесною і сильною одночасно. На аудиторію, яка донатить, на міжнародних партнерів, які підтримують медіа-свободу, і — так — на державу, коли його навички можуть допомогти у конкретних справах. У вересні 2025-го він пішов туди, де зараз найбільше потрібно: до Збройних сил. А його команда продовжує світити прожектором туди, де темрява все ще намагається сховатися.
Leave a Reply