Тарас Чмут став одним із тих, хто перетворив українське волонтерство на системну силу підтримки армії. Від 16-річного засновника військового порталу до директора найбільшого фонду допомоги Силам оборони — його історія тісно переплетена з війною, технологіями та відповідальністю. Сьогодні він очолює «Повернись живим», який за роки повномасштабного вторгнення залучив десятки мільярдів гривень і став еталоном прозорої допомоги.
Його досвід охоплює службу в морській піхоті, аналітику, закупівлю Bayraktar і сучасні проєкти з перехоплення ворожих дронів. Чмут відкрито говорить про проблеми командування, мобілізації та необхідність інституційних змін, залишаючись при цьому практиком, а не просто коментатором.
У Коростишеві на Житомирщині 13 жовтня 1991 року народився хлопець, який уже в 16 років вирішив, що військова тема в Україні потребує серйозного голосу. Батько займався бізнесом, мати працювала в міжнародній організації, і атмосфера дому не передбачала військової кар’єри. Проте Тарас Чмут разом із однодумцями створив «Український мілітарний портал» — спочатку як групу в соцмережах, а згодом як повноцінне медіа, яке сьогодні відомо як MIL.IN.UA і збирає понад два мільйони унікальних відвідувачів щомісяця.
Освіту він здобував у Національному авіаційному університеті за спеціальністю «Комплекси пілотажно-навігаційного обладнання». У 2015-му закінчив магістратуру. Пізніше, уже як керівник фонду, пройшов Pre-MBA з лідерства в MIM Business School і завершив повну програму MBA у 2024 році. Ця суміш технічної підготовки, аналітичного мислення і управлінських навичок стала основою його підходу до волонтерства: не просто збирати гроші, а будувати систему, яка працює ефективніше за багато державних структур.
Служба в морській піхоті та бойовий досвід
Після початку війни на Донбасі Тарас Чмут не залишився осторонь. У 2015 році він підписав контракт і потрапив до 501-го окремого батальйону морської піхоти стрільцем. Пізніше, не погодившись на штабну посаду в Миколаєві, добився переведення до 137-го батальйону в Одесі. Там він став командиром взводу розвідки, пройшов курси британських інструкторів, навчився керувати RQ-11 Raven, вивчав мінну безпеку, тактичну медицину та лідерство.
Участь у навчаннях «Сі Бриз-2016» і курсах НАТО в Литві додала міжнародного досвіду. На фронті він побував двічі — у жовтні 2016-го та червні 2017-го, зокрема під Широкиним і Павлополем. Служба тривала два з половиною роки і завершилася у званні сержанта. Причиною демобілізації стали напружені відносини з командуванням через публічну критику проблем в армії та продовження волонтерської діяльності. Після повернення до цивільного життя Чмут не відійшов від військової тематики — навпаки, занурився глибше.
Від аналітика до директора «Повернись живим»
Після демобілізації Тарас Чмут повернувся до роботи з порталом і водночас став співзасновником аналітичного відділу фонду «Повернись живим». У листопаді 2020-го він очолив організацію. Під його керівництвом фонд отримав право купувати летальну зброю — першим серед благодійних структур. У травні 2022-го законтрактували, а в червні вже отримали комплекс Bayraktar TB2 вартістю 16,5 мільйона доларів. Пізніше підписали меморандум із генеральним директором Baykar Халуком Байрактаром.
За роки повномасштабної війни фонд став одним із лідерів за обсягами допомоги. У 2025 році «Повернись живим» зібрав понад 31 мільярд гривень — майже у сім разів більше, ніж роком раніше. Загальна сума з 2014-го перевищила 49 мільярдів. Серед ключових напрямів — дрони-перехоплювачі в рамках проєкту «Дронопад», навчальні програми Академії ПЖ, евакуаційний транспорт і технічна підтримка підрозділів. Фонд передавав тисячі FPV-дронів, модернізував техніку і створював навчальні центри.
Тарас Чмут неодноразово наголошував: волонтерство не замінює державу, але може змусити її працювати краще. Він відкрито критикував хаос в управлінні військами, затримки з мобілізацією та кадровими рішеннями. У грудні 2022-го виступав на слуханнях у Конгресі США, де розповідав про український волонтерський рух і закликав прибрати Україну з обмежувальних списків щодо торгівлі зброєю.
Нагороди, визнання та роль у державному секторі
У червні 2022-го Тарас Чмут посів перше місце в рейтингу Forbes «30 до 30». У серпні того ж року отримав медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України. У 2023-му став лауреатом нагороди «Світло справедливості» від Українського католицького університету за моральне лідерство. Його включали до списків впливових українців виданнями «Українська правда» та NV.
У жовтні 2024-го його призначили до наглядової ради Агенції оборонних закупівель. Пізніше відкликали, але в лютому 2026-го міністр оборони Михайло Федоров знову призначив Чмута представником Міноборони в цій раді. Також він входив до наглядової ради Київського авіаційного інституту. Ці призначення підкреслюють, що його досвід цінують не лише в громадянському суспільстві, а й на державному рівні.
Стиль управління та підхід до допомоги
За моїм досвідом спостереження за роботою фонду протягом останніх років, головна особливість «Повернись живим» під керівництвом Чмута — жорстка прозорість і відмова від хаотичних зборів. Кожна закупівля супроводжується звітами, а пріоритети формуються на основі реальних потреб підрозділів. Фонд не боїться відмовляти в допомозі, якщо вважає проєкт неефективним. Наприклад, у 2026-му Чмут публічно заявив, що організація не підтримуватиме нові механізовані бригади, якщо вони не відповідають стандартам підготовки.
Він часто підкреслює: війна змінилася. Сучасний фронт — це зона ураження, де дрони, РЕБ і точність вирішують більше, ніж важка техніка. Тому фонд інвестує в перехоплювачі, розвідку та навчання. Проєкт «Дронопад» став одним із найуспішніших — тисячі збитих ворожих розвідувальних безпілотників завдяки підтримці екіпажів.
| Рік | Ключові досягнення фонду | Орієнтовні суми / результати |
|---|---|---|
| 2022 | Закупівля Bayraktar TB2, початок масштабної підтримки | 16,5 млн доларів на дрони |
| 2024 | Системна допомога технікою та навчанням | Понад 4 млрд грн зібрано за рік |
| 2025 | Рекордні збори, розвиток «Дронопаду» | Понад 31 млрд грн |
| 2026 (станом на літо) | Продовження проєктів, участь у наглядових радах | Плани перевищити показники попереднього року |
Дані зібрані на основі публічних звітів фонду та матеріалів forbes.ua і savelife.in.ua.
Що можна взяти з досвіду Тараса Чмута
Для тих, хто хоче долучитися до допомоги армії, підхід Чмута дає кілька практичних уроків. По-перше, ефективність важливіша за емоції. Краще один якісний дрон-перехоплювач, ніж десятки випадкових речей. По-друге, прозорість будує довіру: фонд регулярно звітує, і це дозволяє збирати мільярди навіть у п’ятий рік великої війни. По-третє, критика системи не означає її руйнування — навпаки, Чмут намагається впливати зсередини через наглядові ради та публічні заяви.
- Аналізуйте потреби підрозділів перед збором — запитуйте конкретні позиції, а не загальні «на армію».
- Працюйте з перевіреними організаціями, які мають звіти і досвід логістики.
- Інвестуйте в навчання: техніка без підготовлених людей малоефективна.
- Не бійтеся говорити про проблеми — публічний тиск часто пришвидшує рішення.
У нашій практиці спостереження за волонтерськими ініціативами ми бачили, як саме такий підхід дозволяє уникати розпорошення ресурсів. Тарас Чмут не ідеалізує волонтерство і не обіцяє швидкої перемоги. Він говорить про довгий шлях, інституційні зміни і необхідність зберігати ясність мислення навіть тоді, коли емоції зашкалюють.
Його шлях від юного редактора військового порталу до людини, яка впливає на закупівлі оборонного відомства, показує, як особиста відповідальність може змінювати країну. Поки триває війна, фонд під його керівництвом продовжує працювати — закуповувати, навчати, аналізувати і вимагати від держави більшої ефективності. І саме в цій послідовності, здається, і полягає справжня сила сучасного українського волонтерства.
Leave a Reply