У 2024 році Ігор Смілянський отримав 11,723 мільйона гривень до оподаткування — у середньому 970 тисяч гривень щомісяця. Після сплати податків в Україні та США, де він податковий резидент, на руки залишилося близько 6,927 мільйона гривень, або 577 тисяч гривень щомісяця. Ці цифри стали епіцентром суспільної дискусії, яка триває й у 2026 році.
На тлі середньої зарплати виробничого персоналу Укрпошти в 15–17 тисяч гривень та мінімальної зарплати по країні в 8 647 гривень у 2026 році така винагорода виглядає астрономічною для більшості українців. Водночас за десять років на посаді Смілянський скоротив штат з 76 тисяч до близько 31 тисяч осіб, запустив 24 роботизовані сортувальні центри та підняв оклади листонош і операторів у сім разів.
Питання не лише в цифрах. Це історія про ціну трансформації державного гіганта, подвійне оподаткування, скромний побут топ-менеджера та гострий конфлікт сприйняття в умовах воєнної економіки.
Хто такий Ігор Смілянський і чому саме він очолив Укрпошту
Ігор Смілянський прийшов на посаду гендиректора Укрпошти у квітні 2016 року. До того він працював у приватному секторі, де, за його словами, заробляв близько 50 тисяч доларів на місяць. Державна пошта на той момент була збитковим монстром з застарілою інфраструктурою, низькими зарплатами та репутацією вічного аутсайдера.
Новий керівник одразу взявся за жорстку оптимізацію. Штат стрімко скорочували, процеси автоматизували, з’явилися сучасні логістичні хаби. До 2025–2026 років компанія почала конкурувати з приватними гравцями на ринку посилок, запустила мобільний застосунок і навіть експорт через Amazon та Etsy. Реформи дали результат: валовий прибуток зріс, а чистий збиток у 2025 році зменшився вдвічі порівняно з попереднім роком — до 206,55 мільйона гривень.
Але кожна реформа має свою ціну. Скорочення тисяч робочих місць, закриття віддалених відділень і перехід на часткову автоматизацію викликали невдоволення як серед працівників, так і в суспільстві. Висока зарплата керівника на цьому тлі стала символом нерівності для одних і справедливою винагородою за важку працю — для інших.
Еволюція зарплати Смілянського: цифри, які говорять самі за себе
Зарплата голови Укрпошти ніколи не була статичною. Вона росла разом із масштабами компанії та рівнем відповідальності. Ось як змінювалася валова винагорода (до податків) за роками:
| Рік | Валова зарплата (млн грн) | Середньомісячна (тис. грн) | Примітка |
| 2018 | 6,864 | 572 | Початок активних реформ |
| 2019 | 15,265 | 1 272 | Пік зростання до війни |
| 2020 | 16,730 | 1 394 | Пандемія та нові виклики |
| 2021 | 19,238 | 1 603 | Максимальний показник |
| 2022 | 13,371 | 1 114 | Початок повномасштабної війни |
| 2023 | 11,608 | 967 | Стабілізація |
| 2024 | 11,723 | 970 | +15% за роботу з держтаємницею |
У 2024 році Смілянський відмовився від премій з початку повномасштабної війни, а доплата 15% за державну таємницю стала частиною фіксованої винагороди. Після всіх податків — українських та американських — залишалося приблизно 577 тисяч гривень щомісяця.
Скільки насправді заробляють працівники Укрпошти
Контраст між зарплатою гендиректора та рядових співробітників — головний тригер суспільного невдоволення. Листоноші та оператори у великих містах отримують близько 15–17 тисяч гривень, у селах базова ставка часто тримається на рівні мінімалки — 8 647 гривень у 2026 році. Премії за доставку посилок, пенсій чи газет додають кілька сотень або тисяч гривень.
Начальники відділень у Києві можуть розраховувати на 21–30 тисяч гривень залежно від обсягів. Структура оплати праці в компанії складається з 80% окладу та 20% премій. Смілянський неодноразово підкреслював, що за його каденцію середня зарплата виробничого персоналу зросла у сім разів — швидше, ніж його власна.
- 2016 рік: ~2 200 гривень для листонош — найнижчий рівень у країні.
- 2024–2025 роки: 15–17 тисяч гривень у середньому по виробничому персоналу.
- 2026 рік: мінімальна зарплата по Україні — 8 647 гривень, Укрпошта тримається вище цього порогу для більшості штатних працівників.
Компанія продовжує оптимізувати фонд оплати праці, водночас запускаючи нові формати — електроскутери для кур’єрів, сучасні термінали самообслуговування. Для багатьох працівників це означає вищі вимоги та нову культуру праці, для інших — ризик скорочення або переведення на менш вигідні умови.
Податки, резидентство та спосіб життя: що приховує «чиста» сума
Смілянський — податковий резидент США. Це означає подвійне оподаткування: спочатку в Україні (ПДФО 18% + військовий збір), потім частина доходу оподатковується в американській податковій системі. У 2024 році він сплатив понад 2,3 мільйона гривень податків в Україні та близько 2,1 мільйона — до бюджету США.
Після всіх відрахувань на руках залишається сума, яку критики часто називають «700 тисяч гривень на місяць» (актуальніші заяви 2026 року). Сам Смілянський неодноразово заявляв, що не соромиться такої винагороди, бо до Укрпошти заробляв значно більше, а нинішня сума — це 15 тисяч євро на місяць. Він орендує квартиру в Києві, не має власного автомобіля та частину доходу спрямовує на благодійність — допомогу ЗСУ, навчальним закладам та боротьбу з дитячою онкологією.
Цей факт часто випадає з публічної дискусії: високі податки з такої зарплати реально наповнюють бюджети двох країн, хоча частина коштів іде за кордон.
Реформи Укрпошти: модернізація чи болісна оптимізація
За десятиліття під керівництвом Смілянського Укрпошта змінилася кардинально. З’явилися автоматизовані сортувальні центри, які обробляють мільйони посилок щомісяця. Компанія почала заробляти на міжнародній логістиці та партнерствах з глобальними платформами. Чистий збиток зменшується, EBITDA залишається позитивною.
Проте фінансова картина далека від ідеальної. У 2025 році компанія завершила рік зі збитком 206,55 мільйона гривень — уже четвертий рік поспіль. Виручка зросла лише на 1,1%, а операційний збиток трохи збільшився. Оптимізація персоналу та витрат допомогла стримати падіння, але капітальні потреби залишаються критичними: оновлення автопарку, ремонт відділень, цифрова трансформація потребують мільярдів гривень інвестицій.
Висока зарплата гендиректора в такому контексті стає лакмусовим папірцем: чи виправдовує стратегічне керівництво мільйонні витрати на одного фахівця, коли компанія все ще генерує збитки? Прибічники кажуть — так, бо без сильного менеджера реформи просто не відбулися б. Критики відповідають — ні, бо ціна реформ лягла на плечі тисяч працівників і звичайних українців, які користуються послугами пошти.
Суспільна реакція та ширший контекст ринку праці 2026 року
Кожна нова заява Смілянського про зарплату викликає хвилю емоцій у соцмережах. Депутати, блогери та звичайні громадяни порівнюють його дохід з мінімалкою, з зарплатами вчителів, лікарів чи військових. У відповідь керівник Укрпошти іноді вдається до жорстких формулювань, називаючи критиків «хворими на голову» або натякаючи на «совковий підхід».
У ширшому контексті український ринок праці у 2026 році залишається нерівномірним. Середня зарплата по країні коливається в межах 22–28 тисяч гривень залежно від регіону та місяця. У Черкаській області показники нижчі за національні. На тлі війни, інфляції та дефіциту кадрів у багатьох галузях висока винагорода топ-менеджерів державних компаній сприймається як виклик соціальній справедливості.
- Мінімальна зарплата 2026: 8 647 гривень.
- Середня по Укрпошті (виробничий персонал): 15–17 тисяч гривень.
- Середня по Україні (загальна): близько 25 тисяч гривень.
- Зарплата мера Сміли (за декларацією 2025): близько 1,5 мільйона гривень на рік.
Дебати про «справедливу» зарплату для керівників державних підприємств тривають уже роки. З одного боку — необхідність залучати компетентних фахівців, які можуть конкурувати з приватним сектором. З іншого — публічна етика та очікування суспільства в умовах, коли мільйони українців отримують мінімальні або близькі до них доходи.
Що далі: чи є межа для зарплат у державному секторі
У 2026 році Смілянський продовжує керувати Укрпоштою. Його зарплата залишається на рівні близько 970 тисяч гривень брутто щомісяця. Компанія поступово виходить зі збитків, модернізується, але все ще потребує значних інвестицій та підтримки держави.
Питання, яке не зникає: чи може державна компанія дозволити собі утримувати топ-менеджера з ринковою винагородою приватного сектору, коли результати все ще змішані? Відповідь залежить від того, що вважати головним критерієм успіху — фінансову прибутковість, якість послуг для громадян чи швидкість трансформації застарілої інфраструктури.
Смілянський зарплата — це не просто цифра в декларації. Це дзеркало, в якому відображаються всі суперечності української економіки: від бажання модернізуватися до болючої нерівності, від прагнення до ефективності до вимог соціальної справедливості. І поки це дзеркало залишається тріснутим, дискусія триватиме.
Залишити відповідь