Гендерно орієнтоване бюджетування сприяє підвищенню ефективності державних видатків і державної політики

Тамара Огородова

Керівниця Запорізького благодійного фонду "Єдність" за майбутнє"

Соціально-економічний розвиток міст України неможливо уявити без урахування гендерної політики. Місто – це, передусім, люди, які мають різні потреби, залежно від статі, віку, стану здоров’я й інших чинників. Усе це формує їхні потреби в інфраструктурі, програмах зайнятості, освіті, культурі, охороні здоров’я.

Програми, які розробляють і затверджують місцеві ради, мають вплив на життя всіх мешканців та мешканок громади. Але важливо встановити, яким саме чином вони змінюють життя тієї чи іншої соціальної або вікової категорії мешканців. Аналіз ефективності програм для різних соціальних та вікових груп дає змогу зробити ці програми доступними й розподілити ресурси громади справедливо.

Урахування інтересів, потреб, можливостей та досвіду різних груп населення у всіх сферах життєдіяльності суспільства лежить в основі гендерно чутливої політики країни. Одним із ефективних інструментів упровадження гендерно чутливої політики є гендерно орієнтоване бюджетування (ГОБ).

Гендерно орієнтоване бюджетування – це інструмент, спрямований на інтеграцію гендерної політики в бюджетний процес, який слід розглядати як впливовий елемент управлінської діяльності, пов’язаний із розробленням бюджетів різних рівнів, що надає важливу інформацію фахівцям, які приймають рішення щодо розподілу бюджетних коштів.

Гендерно орієнтоване бюджетування – це метод, що передбачає комплексну роботу щодо інтеграції гендерних аспектів у всі етапи процесу планування державних та місцевих бюджетів, зокрема:

  • визначення гендерних питань у галузі: аналіз ситуації;
  • збір інформації про програми, що аналізують;
  • проведення гендерного аналізу програм, заходів, послуг;
  • проведення гендерного аналізу бюджетних асигнувань;
  • формування цілей та рекомендацій щодо посилення гендерної рівності;
  • внесення змін до політики й бюджетів;
  • моніторинг й оцінка.

Одним із найбільш ефективних інструментів гендерно орієнтованого бюджетування є гендерний бюджетний аналіз. Це аналіз програм, що фінансують із бюджету з огляду на те, як вони задовольняють потреби різних статей і різних соціальних груп. Як впливають бюджетні заходи й відповідна політика на гендерну рівність? Зменшують чи посилюють гендерну нерівність або ж не змінюють її?

Питання, що ставлять під час проведення гендерного бюджетного аналізу:

  • визначити, чи є доступними заходи програми однаково для чоловіків та жінок?
  • чи задовольняють послуги, що надає програма, користувачів послуг, чоловіків та жінок?
  • чи справедливе розподілення коштів програми для чоловіків та жінок?
  • чи не посилює програма гендерну нерівність?
  • визначити, наскільки ефективно витрачають кошти програми та проаналізувати видатки програми?
  • визначити наявність інформації в паспорті бюджетної програми, що дає змогу зробити гендерний бюджетний аналіз?

У процесі гендерного аналізу становище чоловіків і жінок потрібно класифікувати:

  • як отримувачів соціальних послуг;
  • як провайдерів, які надають соціальні послуги;
  • як осіб, які ухвалюють рішення на рівні законодавчої та виконавчої влади.

Результатом гендерного бюджетного аналізу є рекомендації щодо вдосконалення програм, які фінансують із бюджету, а також бюджетної й галузевих політик для поліпшення їх відповідності реальним потребам різних статей та різних соціальних груп.

Гендерно орієнтоване бюджетування сприяє підвищенню ефективності державних видатків і державної політики. Застосування гендерно орієнтованого бюджетування привертає увагу до проблем гендерної політики, а гендерний аналіз дає змогу отримати детальну інформацію про розподіл ресурсів.

Це забезпечує створення потужної доказової бази для прийняття рішень і, отже, сприяє ефективному використанню державних коштів. Своєю чергою, виявлення гендерних нерівностей завдяки застосуванню ГОБ, сприяє змінам у законах і політиці, що є важливим кроком у подоланні гендерного дисбалансу.

Приклади проведення гендерних бюджетних аналізів місцевих програм як в інших країнах, так і в Україні дають дуже цікаву аналітичну інформацію.

У місті Мюнхен проаналізували бюджетну програму підтримки малого й середнього бізнесу. Інформація, отримана в результаті аналізу, дала змогу внести досить серйозні зміни в пріоритети під час надання такої підтримки підприємцям – жінкам та чоловікам. Як показав аналіз протягом проаналізованого року: підтримку Фонду отримали 102 особи (39% – жінки, 61% – чоловіки). Наведені дані демонструють результати аналізу їхнього успіху в започаткуванні власної справи:

– 12% жінок і 29% чоловіків за цей час припинили свою діяльність;

– 5% засновниць і 21% засновників підприємств не змогли повернути позики;

– рентабельність, яку отримали жінки-підприємці за перший рік, становила 12%, а чоловіки-підприємці – 9%.

– 57% засновниць і 50% засновників змогли прожити на власний прибуток уже один рік після відкриття підприємств.

Під час відбору групи підприємців для участі в програмі пріоритет надавали чоловікам-підприємцям, які становили 61%. Але, як показав гендерний бюджетний аналіз програми, жінки були більш ефективні в запровадженні власного бізнесу.

Гендерний бюджетний аналіз програми підтримки підприємців у місті Івано-Франківську показав, що серед представників малого й середнього бізнесу жінки та чоловіки становлять майже 50% на 50%. Як свідчать статистичні дані, кількість чоловіків, які зареєструвалися у вересні–січні 2019 року як підприємці, становила 49,4%, а жінок – 50,6%.

У програмних заходах здебільшого взяли участь чоловіки і, отже, більшість ресурсів програми витрачено на чоловіків-підприємців. Так учасниками семінару на тему «Здійснення публічних закупівель та роботи в системі ProZorro» стали 55 чоловіків та 25 жінок. Учасниками семінару на тему «Можливості та виклики для розвитку МСБ в контексті програми «Горизонт 2020» стали 11 чоловіків та 5 жінок. Серед слухачів курсу з навчання основ комп’ютерної грамоти та основ програмування, які організували для учасників АТО й членів їхніх сімей, чоловіків було 23, а жінок – 7. У 2018 році отримали фінансування для реалізації кращого стартапу чотири ФОПи, серед них – одна жінка (участь у конкурсі взяли 10 осіб, з них – одна жінка).

Ситуація з проведенням гендерного бюджетного аналізу в місті Горішні Плавні виявила таке:

  • відсутність гендерної статистики не дає змоги зробити детальний аналіз програми;
  • гендерний бюджетний аналіз програми показав, що, попри демографічну ситуацію, зокрема більшість хлопців, ніж дівчат, у програмі є гендерний розрив на користь дівчат, наприклад: 2016 рік – 45% хлопців охоплено програмою та 55% дівчат; у 2017 році – хлопців 47%, дівчат 53%; у 2018 році – 51% хлопців і 49% дівчат. Протягом 3-х років поступово зменшується гендерний розрив.

Гендерний бюджетний аналіз програми фінансування шкіл естетичного виховання дітей у місті Мелітополь показав, що серед учнів шкіл більшість становлять дівчата, співвідношення в середньому за трьома школами – 72% дівчат та 28% хлопців.

Також на перший курс музичного відділення не можуть потрапити діти старші 12–14 років (залежно від спеціальності). Це пов’язано з терміном навчання. Наприклад, навчання гри на фортепіано триває 7 років. Діти повинні завершити навчання до або разом із закінченням загальноосвітньої школи.

Проведений у межах гендерно орієнтованого бюджетування аналіз видатків на навчання 1080 осіб – отримувачів послуг у школах естетичного виховання міста Мелітополь показав, що загалом на навчання дівчат витрачають у 2 рази більше бюджетних коштів, ніж на навчання хлопців. Проте вартість навчання одного хлопця вища, ніж навчання однієї дівчини.

Проведений аналіз видатків за відділенням показав, що найдорожча вартість навчання на музичному відділенні (17,2 тис. грн на рік), а найдешевша – на театральному відділенні (5,9 тис. грн). Вартість навчання на театральному відділенні в три рази дешевша, ніж на музичному й на хореографічному – у 2,3 раза, на відділенні образотворчого мистецтва – у 2 рази.

Аналіз структури відвідувань показав, що із 308 хлопців, які займаються в школах естетичного виховання, 64% вчиться на музичному відділенні, 21,1% – на відділенні образотворчого мистецтва, 9,1% та 5,8% – на театральному й хореографічному відділеннях відповідно. Через це витрати на одного хлопця вищі, ніж витрати на одну дівчину, у середньому на 12%.

Проведені гендерні бюджетні аналізи показали, що існує потреба внесення насамперед змін у паспорти бюджетних програм. Це вкрай потрібно для впровадження надалі гендерно орієнтованого бюджетування на місцевому рівні, яке можливе лише за наявності гендерно розрізненої статистики як у паспортах бюджетних програм, так і в адміністративній та бухгалтерській звітності.

Із листа Міністра фінансів Оксани Маркарової до обласних державних адміністрацій:

«Успішна робота, яка ведеться протягом останніх років в Україні, свідчить про те, що гендерно орієнтоване бюджетування є потужною управлінською технологію, яка сприяє реалізації політики гендерної рівності, поліпшенню якості й доступності послуг, підвищенню цілеспрямованості, ефективності та прозорості використання бюджетних коштів».



ІНШІ СТАТТІ РОЗДІЛУ: