Ренді Гулден
Депутат міської ради міста Йорктон
Саскачеван, Канада
Пані Гулден, розкажіть трохи про себе
Я депутат міської ради міста Йорктон, що у провінції Саскачеван. Я працюю у міській раді 16 років. Багато років я є членом ради директорів провінційної організації, яка називається Асоціація Муніципалітетів Саскачевана. Я також член Ради Директорів Федерації канадських муніципалітетів. Крім того, працюю у туристичній сфері, сфері економічного розвитку, маркетингу та плануванні подій. Співпрацюю з Міжнародним фестивалем кіно, що проводиться у нашому місті. У мене четверо дітей та вісім внуків. Мої діти та внуки завжди були моєю головною мотивацією для роботи у громаді.
Чому Ви вирішили піти в органи місцевого самоврядування? Що вплинуло на Ваше рішення присвятити себе публічній службі?
Я пішла в органи місцевого самоврядування, тому що уже до того я була членом багатьох громадських організацій. У деяких з них були і мої діти. Я працювала у сфері рекреаційного спорту ти культурних заходів. Економічним розвитком я займалася 26 років. У мене був власний невеликий бізнес. Той досвід, який я отримала будучи підприємцем, показав мені, що Йорктону необхідно зробити певні зміни на краще. Тому я пішла в органи місцевого самоврядування, щоб зробити це самій.
Чи жінки у Канаді зіштовхуються з певними бар’єрами та перешкодами для їхньої активної участі в органах влади? Якщо так, що робиться для того, щоб вирішити цю проблему?
Справді, є певні бар’єри та перешкоди на місцевому, провінційному та національному рівнях. Деякі з них більш очевидні, ніж інші. Важлива проблема полягає у тому, як досягти баланс між сімейним життям та роботою. Інша проблема – як бути обраним на посаду. Я вважаю, нам необхідно більше працювати в цьому напрямку з жінками: вчити їх, як проводити виборчі кампанії, як генерувати ідеї та робити їх політично життєздатними, як поводити себе з недоброзичливцями, які неминуче з’являться. Жінки повинні знати, як з цим усім впоратися.
Це ваш перший візит в Україну? Ви добре знайомі з культурою, історією та сучасною політичною та економічною ситуацією в країні?
Це мій другий візит в Україну. У мене українське коріння, тому я знайома з українською історією та культурою. Все, що я знаю про сучасну економічну та політичну ситуацію в Україні, я черпаю із ЗМІ. Тому, коли я тут, мені б хотілося поговорити з людьми, щоб зрозуміти, як все, що відбувається, впливає на них.
Що таке інклюзивне суспільство? На Вашу думку, що необхідно зробити, щоб побудувати інклюзивне суспільство тут в Україні?
Інклюзивне суспільство – це суспільство, в якому усі його члени мають рівні можливості. Що ми можемо зробити як канадці, так це поділитися з українцями нашими історіями успіху. Наприклад, розказати, що коли у моєму місті ми працювали над стратегічним плануванням, то залучили до розробки стратегічного плану 50 людей з різних сфер суспільства.
Наскільки важливо забезпечити гендерну рівність у всіх сферах публічного життя? З іншої сторони, що трапиться, якщо взагалі не займатися просуванням гендерної рівності у суспільстві?
Я переконана, що дуже важливо забезпечити активну участь усіх людей у житті громади, в тому числі жінок. Якщо цього не зробити, не буде достатнього розуміння потреб громади. Для того, щоб громада розвивалася в усіх аспектах, необхідно мати активну участь всіх її членів. Наприклад, у вас багато трудових ресурсів, які становлять щонайменше половину від загальної кількості населення. І вам потрібно зробити так, щоб ці трудові ресурси використовувались найбільш ефективним способом.
Під час робочої зустрічі Комітету з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків АМУ Ви поділилися досвідом Вашого рідного міста Йорктаун зі створення безпечного та інклюзивного середовища для жінок. Як Вам вдалося цього досягти? На Вашу думку, чи може ваш досвід бути відтворений в українських умовах?
Ми розробили стратегічний план, який охоплював усі сектори громади, в тому числі представників усіх вікових груп та статей. Саме це допомогло нам виявити наявні прогалини. Я абсолютно впевнена в тому, що це можливо в Україні. Я вважаю, що надзвичайно важливо для України подбати про те, аби стратегії розвитку були інклюзивними, – давали можливість усім громадянам брати участь. І в Канади, і в України є спільна проблема – обмежені фінансові ресурси. Тому, аби якнайкраще їх використати, необхідно залучити всіх.