Віталій Малецький
Міський голова
м. Кременчук
Розмову з Кременчуцьким міським головою Віталієм Малецьким вела
Ірина Дудка, регіональний координатор Проекту ПРОМІС у Полтавській області
– Нещодавно на очі потрапив відеоролик, створений місцевою телерадіокомпанією: «Кременчук – найкраще місто». За три хвилини перегляду розумієш, що досить претензійна заява цілком відповідає дійсності, і що Кременчук таки має цей особливий талант – поєднувати ритм сучасного промислового центру з гармонією навколишнього світу. Яка робота криється за таким результатом, це не склалося само собою?
– Я би міг навести багато прикладів узгодженої роботи всієї кременчуцької громади – депутатів, небайдужих та активних містян, працівників міських служб. Не чекаємо «мани небесної», добре знаємо, що хочемо жити не в далекій перспективі, а вже зараз у цивілізованому, комфортному, зручному, безпечному для нас та наших дітей місті. Ми орієнтуємося на потреби і запити різних категорій населення, намагаємося зробити так, щоб від перших хвилин життя і до глибоко шанованого віку кременчужани відчували, що це місто для них є затишною домівкою.
Звичайно, шукаємо як зацікавити, заохотити, залучити містян до співпраці із міською владою. Наприклад, традиційне весняне прибирання цього року у нас отримало новий подих та нове забарвлення, ставши загальноміською Гранатовою толокою. З одного боку, продовжуємо давні традиції – збиратися і гуртом працювати, з іншого – пробуємо надати цьому нового сучасного змісту. Ми ж багато чуємо про партисипацію як співучасть, співпричетність. Так, найчастіше говоримо про партисипативний бюджет, але є ще й партисипативне управління. Та й саме поняття – «партисипація», яке запропонував французький психолог Леві-Брюль, вже понад століття тому було ключовим при розгляді соціальних відносин. Франція має давній досвід у пошуку найкращої моделі і найкращого співвідношення між представницькою і прямою демократією.
– Звернула увагу на креативні борди, розташовані по місту, про толоку в дуже цікавій кольоровій гамі.
– Ми вирішили, що Кременчуку варто додати нового кольору – гранатового, який несе в собі енергію та силу. Тисячі кременчужан вийшли на толоку, щоб прибирати, саджати, фарбувати, в тому числі і в гранатовий колір, упорядковувати, прикрашати. Я отримав величезне задоволення, працюючи на толоці разом з усіма. Місто, в якому ми живемо, має уже своїм виглядом додавати усім оптимізму.
Ще трохи гранатового настрою буде додано завдяки поповненню комунального тролейбусного парку новенькими тролейбусами, такого ж кольору. Виробник транспорту український, а придбані вони будуть за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. У грудні 2016 року було укладено угоду між комунальним підприємством «Кременчуцьке тролейбусне управління» та Європейським банком реконструкції та розвитку про реалізацію проекту «Оновлення міського електротранспорту в м. Кременчуці» на суму 8 мільйонів євро. Окрім цього, було залучено грантові кошти – 2 мільйони євро від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.
Ми повністю оновлюємо тролейбусний парк. Місто отримає 50 низькопідлогових тролейбусів, включаючи 10 одиниць на автономному ходу, а також хочемо відновити тролейбусну інфраструктуру на правобережній частині міста.
– Коли вже згадали про партисипативний бюджет, то хотілося б уточнити, наскільки велике значення Ви надаєте цьому демократичному інструменту?
– Партисипативний, або інакше і більш звично для нас –громадський бюджет, у Кременчуці з’явився порівняно недавно, але, буквально за два роки, вже можемо ділитися досвідом з іншими містами. Проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС) допоміг нам вдало стартувати, залучивши до співпраці ще один міжнародний Проект ПАУСІ, який спеціалізується саме на цій темі. Ми добре розібралися в нюансах та практиках такого бюджету і додали трохи свого, адаптувавши світовий досвід до наших умов. Так, для рівномірного розподілення ресурсів громадського бюджету місто було умовно розділено на 11 секторів. У кожному секторі конкурс з визначення проекту-переможця проводиться окремо. Таким чином немає невиправданої концентрації та нерівномірності у використанні фінансових ресурсів, а мешканці кожного району зацікавлені у розробці потрібного громаді проекту. Бачимо, як з кожним разом проекти, що подаються мешканцями, стають все більш якісними. Тому є сенс збільшувати і суми, які виділяє місто на громадський бюджет. Ситуація дуже проста – є позитивний досвід громади в частині реалізації своїх ініціатив, тому будемо щороку збільшувати ці міські видатки. Ми починали з мільйона гривень, а в нинішньому році запланували вже втричі більше. Цікаво, що реалізовані громадські проекти стають фундаментом для створення ОСББ. Відчутний результат спільної роботи спонукає жителів продовжувати і далі разом працювати над упорядкуванням та покращенням своїх мікрорайонів.
– Тож, наше громадянське суспільство потроху таки долає шлях від патерналізму до справжнього самоврядування?
– Ми всі разом ідемо цим шляхом. Вчимося чути один одного, враховувати різні позиції, поважати думку іншого, розраховувати на власні сили, не бути байдужим. Ментальні зміни найтяжчі. Але я бачу як, наприклад, молоді люди реагують на сучасні виклики і розумію, що у нас чудові перспективи. Кременчук взагалі має давні традиції сильного молодіжного руху.
– Ви ж теж починали свою кар’єру з молодіжної організації?
– Так, і відчуваю себе причетним до молоді і зараз, тим більше, що всесвітня організація охорони здоров’я офіційно переглянула вікові норми і тепер всі, хто має менше 44-х років, офіційно є молодим.
Кременчук справді може пишатися тим, як у місті вибудувана система роботи з молоддю. Вже майже 20 років у нас активно працює Молодіжний Парламент Кременчука, який є дорадчим органом міської ради і об’єднує найактивнішу молодь нашого міста.
Молодіжні акції «Серце до серця», «Святий Миколай – дітям», фестиваль «Екстрім-зон», Міжрегіональний молодіжний форум, – це вже упізнаванні символи нашого міста в Україні. Реалізація молодіжної політики в Кременчуці та форма партнерської співпраці міської влади з молодіжними громадськими об’єднаннями визнані одними з кращих в Україні. Про це свідчить висока оцінка нашої роботи з боку Фонду народонаселення ООН в Україні. Кременчук – єдине місто, де ця міжнародна інституція співпрацює безпосередньо з органом місцевого самоврядування, а молодіжна політика взята за взірець для поширення на всій території держави. Доповідь на тему успішних практик реалізації молодіжної політики на місцевому рівні в Україні на прикладі Кременчука звучала минулого року на конференції, що була організована Регіональною дирекцією Фонду народонаселення ООН країн Східної Європи та Центральної Азії.
Місто приділяє велику увагу організації змістовного дозвілля молоді. За рахунок міського бюджету утримуються заклади позашкільної освіти, заняття в гуртках та секціях яких є безкоштовними. Небагато міст в Україні можуть похвалитися дитячо-юнацькими клубами за місцем проживання. У Кременчуці більше 30 таких клубів працюють в усіх мікрорайонах міста. Більше того, клуб юних моряків «Гардемарин» навіть має власну флотилію!
– Добре, що планування на перспективу для нас знову стає нормою. Однак, форс-мажор часто вносить свої корективи. Ще досі в пам’яті цьогорічна зима, яка стала серйозним випробуванням. Фото снігового полону були чи не найбільш масовими протягом кількох тижнів в усіх соціальних мережах, що вже говорити про реалії… А як пережив зиму Кременчук?
– Для багатьох міст цьогорічна зима і запізніла весна з величезними снігопадами, а потім ще й танення цього снігу, – стали великим випробуванням. Кременчук теж отримав свою порцію снігу, нітрохи не менше від сусідів, але завдяки згуртованій роботі та практиці попереднього року, місто пройшло цей складний час без колапсів. Ми під час сильних снігопадів розчищали технікою не тільки проїжджі частини доріг, а і двори, і внутрішньоквартальні проїзди, підходи до кожного під’їзду. Залучали до цієї роботи техніку не тільки комунальних підприємств, а й приватну, щоб у кожному мікрорайоні у дворах на розчистці снігу був трактор. Всі служби працювали 24 години на добу, але намагалися в основному снігоочисні роботи проводити вночі, щоб на ранок містяни не відчували незручностей і без проблем добиралися на роботу, в лікарню, дитячий садок чи за іншими своїми справами в будь-яку точку міста.
Більше того, зима принесла Кременчуку чергову хвилю популярності та визнання! Наша новорічна ялинка, встановлена на центральній площі, була визнана найкращою в Україні! Ми спробували організувати європейський формат свята, застосували кілька технічних та організаційних новацій. Кременчужанам сподобалася сучасна ялинка, підсвітлення площі, Різдвяне містечко.
– У продовження теми міжнародної допомоги. Місто має досвід співпраці з різними міжнародними проектами та міжнародними інституціями. Які ставите завдання і чи вдається їх досягнути?
– Будемо відвертими, поки що Україна отримує допомогу у значно менших обсягах, порівняно з тією ж Польщею свого часу. Але це якщо в основу розрахунку брати фінансовий аспект. Та гроші ніхто не буде давати як допомогу місцевому розвитку, доки саме суспільство, інституції влади не будуть готові взяти цю допомогу у значних масштабах та спрямувати саме на розвиток територій. І тут на перше місце виходить уже наше прагнення до змін.
Кременчук має великий досвід роботи з міжнародними інституціями. Комунальне підприємство «Кременчуцький центр міжнародних зв’язків та економічного розвитку міста «Кременчук Інвест» тільки з початку цього року забезпечив прийом 12 іноземних делегацій. За кожним таким візитом стоїть продовження співпраці в галузі економіки, культури, освіти.
Цього року вперше в Україні саме у Кременчуці проходить Рік Литви. Це надзвичайно важлива подія, насичена заходами та двосторонніми контактами представників бізнесу та самоврядування.
Хочу також навести приклад Проекту, який уже згадував і який Ви представляєте в Полтавській області, – це ПРОМІС, що впроваджується в Україні Федерацією канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.
За два роки нашої співпраці за допомогою ПРОМІСу розроблено, а сесією міської ради затверджено, Стратегію розвитку міста до 2028 року та План її реалізації на ближчі три роки, проведено Стратегічну екологічну оцінку, розроблено і затверджено Програму просування продукції міста на зовнішні ринки, надано допомогу з впровадженням Громадського бюджету та платформи «Відкрите місто».
Ці базові документи та інструменти демократичного розвитку насправді формують дорожню карту для міста, допомагають провести аудит власних ресурсів, визначитися з векторами розвитку. Ми завжди відчуватимемо брак коштів, бо наші бажання завжди будуть зростати. Але спробувати виокремити головне, досяжне і те, що є пріоритетом для успішного завтра нашого міста, – цілком реально.
За кошти Проекту в рамках компоненту «Демократичне врядування» на суму 400 тисяч гривень придбано обладнання для Міжнародного інформаційного центру та оснащення для ЦНАПу. До речі, Кременчуцький ЦНАП входить в трійку найкращих у країні. Кременчук другим в Україні почав видавати біометричні паспорти через ЦНАП і першим звільнив окремі категорії жителів міста від оплати частини вартості адміністративної послуги за оформлення паспорта у формі ID – картки при оформленні у звичайному режимі.
На підтримку малого і середнього бізнесу ПРОМІСом буде спрямовано ще понад півтора мільйона гривень. Один з проектів цього компоненту вже виходить на фінішну пряму узгодження і стосуватиметься промоції продукції кременчуцьких виробників за кордоном.
Окрім того, дуже цінним є навчання, яке відбувається в рамках реалізації проекту ПРОМІС і в межах України, і тоді, коли навчальні візити відбуваються до інших країн. Представникам міста вже вдалося кілька раз побувати на такому навчанні у Польщі. Дуже хотілося б відвідати з навчальним візитом і Канаду, оскільки це вже буде зовсім інший приклад і досвід демократичного розвитку.
Буквально за кілька днів Кременчук прийматиме гостей на міжнародному бізнес-форумі – «Міжнародне співробітництво: створюємо майбутнє разом». Очікуємо багато гостей: форум справді буде міжнародним, бо відбувається за підтримки Посольств Канади, Литовської Республіки та Республіки Польща в Україні, а також за участю представників цих країн та Болгарії. Проект ПРОМІС надає місту не тільки значну фінансову підтримку, а й організаційний супровід.
Як бачите, виходить чималенький перелік! Тож, такого роду міжнародна допомога і підтримка має для нас надзвичайно важливе значення.
Сьогодні в Україні триває процес децентралізації. Ця реформа може бути успішною тільки за умови підзвітності місцевої влади. Аналітиками Transparency International Україна та Інституту Політичної Освіти у рамках проекту «Розбудова прозорості у містах України» було розроблено рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Кременчук увійшов в топ-10 найбільш прозорих міст за 91 показником у тринадцяти сферах. Зокрема, бралися до уваги фінансова та бюджетна сфера, закупівлі, житлова та комунальна політика, освіта, соціальні послуги, інформація про роботу місцевої влади та інше. Це є позитивною оцінкою нашої роботи і підтвердженням того, що ми обрали правильний шлях розвитку Кременчука.