Учора у місті Горішні Плавні відбулося урочисте відкриття навчально-виробничого центру при Спілці малих та середніх експортерів, у рамках реалізації міської програми Просування продукції на зовнішні ринки.
Створення цього Центру ініціювала Громадська спілка “Спілка малих та середніх експортерів” для диверсифікації діяльності швейних підприємств міста Горішні Плавні шляхом перепрофілювання виробництва та перекваліфікації персоналу.
Навчально-виробничий центр здійснюватиме перепідготовку людей для запровадження виробництва “біг-бегів” – великих мішків промислового призначення, яке є повністю новим для економіки міста.
– У нашому місті так традиційно склалося, що більше двох тисяч людей працюють у сфері виробництва швейно-трикотажних виробів. Коли відпав російський ринок, а зовнішні ринки обмежили свій обсяг, виникло питання на які ж ринки працювати. Сьогодні є сприятливі умови для українських товаровиробників у ЄС, Канаді, інших європейських країнах. Тому ми створили Спілку, яка об’єднує зусилля усіх малих і середніх підприємств, а саме вони присутні у місті Горішні Плавні, для того, щоб спільно виходити на нові ринки. Відразу ж виникла і проблема – задіяти людей треба сьогодні, а на тих ринках ми може будемо завтра. Тому ми поставили собі питання – як замістити одне виробництво іншим. Наприклад, перекваліфіковувати швачок, які мають певний досвід. Вирішили, що новий напрямок може бути у виробництві біг-бегів або так званої великої м’якої упаковки. До речі, на Полтавщині, за нашими даними, немає жодного підприємства, яке виробляє цю упаковку, а область використовує її до мільйона штук. Тому, ми бачимо, що у цьому є певна перспектива у задіянні робочої сили, – розповів голова наглядової ради Громадської спілки “Спілка малих та середніх експортерів” Олександр Попов.
Він зазначив, що навчально-виробничий центр, який відкрили за підтримки проекту ПРОМІС, спрямований на те, щоб перекваліфікувати людей, які працюють на виробництві трикотажних виробів на виробництво такого пакування.
– Якщо людина працює швачкою, то це не складно зробити, але всеодно є нюанси і в технології, і в самій роботі. Ми бачимо розвиток не скільки на внутрішньому ринку, скільки на зовнішньому, тобто експорт. Проаналізувавши ситуацію і провівши попередні перемовини, можемо сказати, що в наступному році ми будемо мати певний експортний потенціал.
Олександр Попов розповів, що після детального вивчення ринку, відкрили для себе і експортозаміщення. Зараз наші підприємства купують такі упаковки у інших країнах, а могли б і в Україні, але у нас їх поки не виготовляють.
– Ми хочемо цей потенціал на себе також забрати, і це реально. Хочемо замінити імпортні компанії. Ми точно б не створили цей центр, якби не мали підтримки Канадського проекту ПРОМІС. Це наш основний партнер, фінансовий вклад якого більше 40 тисяч доларів. Ці кошти пішли на придбання обладнання, наш вклад – дві третини від цього, – наголосив Олександр Попов.
Фахівці Спілки спільно з вітчизняними та іноземними експертами також працюють над доведенням трикотажної продукції підприємств міста до стандартів ринків Канади та ЄС, створенням ефективної системи маркетингу та просуванням продукції на зовнішні ринки.
Керівник проекту “Посилення експортної конкурентоспроможності продукції МСП міста Горішні Плавні на зовнішніх ринках шляхом диверсифікації діяльності швейних підприємств” Віталій М’якінін розповів, що про об’єми виробництва поки говорити рано, так як наразі проходить навчання.
– Важливою складовою вартості м’якої упаковки є швидкість пошиву, тобто мають бути дуже кваліфіковані швачки. Наприклад, на великих підприємствах, на які ми їздили та проводили аналіз, ми бачили, що швея шиє біг-бег за 1 хвилину, у нас поки швея виконує цю роботу за 6 хвилин. У динаміці навчання швея має досягнути швидкості в 1 хвилину. Для цього ми також модернізуватимемо машинки, це скоротить час виготовлення біг-бега і тим самим, ми ставатимемо більш конкурентноздатними на ринку виготовлення м’якого пакування. Ми хочемо навчити швачок, щоб у подальшому підприємці, які займатимуться відповідним бізнесом, мали кваліфікованих працівників і бізнес був рентабельним. Завдячуючи проекту ПРОМІС, придбано 4 сучасні машинки і ми маємо усі можливості для того, щоб у нашому місті з’явився новий кластер легкої промисловості.
Відкриття Центру відбулося за фінансової підтримки Проекту ПРОМІС, який впроваджується в Україні Федерацією канадських муніципалітетів.
– Проект ПРОМІС підтримав проект Спілки малих та середніх експортерів. Ми виділили грант у розмірі приблизно 800 тис. грн, який передбачав закупівлю обладнання, проведення навчальних робіт, вивчення ринку. Центр з виробництва такої продукції дійсно перший не тільки в Полтавській області, а загалом в Україні. Проект ПРОМІС підтримує малий та середній бізнес, ми маємо зробити його більш ефективним та конкурентоспроможним, що дозволить вийти на зовнішні ринки. Ми намагаємося такими точковими проектами, як цей у Горішніх Плавнях, створювати точки зростання і показувати приклад іншим, – розповів директор проекту ПРОМІС Олександр Кучеренко.
На відкриття Центру завітала і головний радник з питань врядування проекту ПРОМІС Кейді Ворд. Місто Горішні Плавні вона відвідала вперше.
– Я з великим інтересом спостерігаю за вашим прогресом. Дякую за плідну співпрацю. Протягом трьох останніх років сьогоднішня подія – це результат нашої великої роботи разом. Під час нашої співпраці, проект ПРОМІС підтримував створення стратегічного плану міста, але найголовніше те, що ми створили план стимулювання експорту. Сьогоднішня подія пов’язана з цим планом, оскільки ми знаємо, що текстиль є однією з галузей, яка має гарні експортні можливості. ПРОМІС також допоміг створити Асоціацію малих та середніх експортерів. Із відкриттям навчально-виробничого центру ми продовжуємо нашу співпрацю. Дякую вам і бажаю успіху, – зазначила Кейді Ворд.
Міський голова Горішніх Плавнів Дмитро Биков наголосив, що відкриття Центру – визначна подія для міста, бо це сприяє розвитку інвестиційного клімату. Та подякував усім партнерам за співпрацю.
– Навчально-виробничий центр охопить малих та середніх підприємців, які працюють у кластері легкої промисловості. Для нас це цікаво, бо проблемами малого та середнього бізнесу зараз в державі мало хто займається. Тому що йде глобалізація, великі корпорації поглинули такі собі кутки експортних пропозицій. Для нас важливо, щоб малий та середній бізнес не тільки виживав, а й мав можливість розвиватися, а для цього необхідно навчатися чомусь новому.
Технік-технолог Навчально-виробничого центру Тетяна Чепурна розповіла, що для роботи у галузі легкої промисловості найголовніше – прагнення людини до змін та навчання.
– Я зараз навчаюся сама, аби у подальшому вчити інших працівників. Кожного дня мені вдається зшивати мішки все швидше і швидше. Техніка дуже хороша, нова. За зміну на даний час ми зшиваємо кожна по 70 штук, а починали з 15-ти, кожного дня вдосконалюємо свої навички. Мені подобається ця робота, бо бачу перспективи у майбутньому.
